Proverbs 29
1 A man that hardeneth his necke when he is rebuked, shall suddenly be destroyed and can not be cured.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 When the righteous are in authoritie, the people reioyce: but when the wicked beareth rule, the people sigh.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 A man that loueth wisdome, reioyceth his father: but he that feedeth harlots, wasteth his substance.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 A King by iudgement mainteineth ye countrey: but a man receiuing giftes, destroyeth it.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 A man that flattereth his neighbour, spreadeth a net for his steps.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 In the transgression of an euill man is his snare: but the righteous doeth sing and reioyce.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 The righteous knoweth the cause of the poore: but the wicked regardeth not knowledge.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 Scornefull men bring a citie into a snare: but wise men turne away wrath.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 If a wise man contend with a foolish man, whether he be angry or laugh, there is no rest.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 Bloodie men hate him that is vpright: but the iust haue care of his soule.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 A foole powreth out all his minde: but a wise man keepeth it in till afterward.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 Of a prince that hearkeneth to lyes, all his seruants are wicked.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 The poore and the vsurer meete together, and the Lord lighteneth both their eyes.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 A King that iudgeth the poore in trueth, his throne shalbe established for euer.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 The rodde and correction giue wisdome: but a childe set a libertie, maketh his mother ashamed.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 When the wicked are increased, transgression increaseth: but ye righteous shall see their fall.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Correct thy sonne and he will giue thee rest, and will giue pleasures to thy soule.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 Where there is no vision, the people decay: but he that keepeth the Lawe, is blessed.
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 A seruant will not be chastised with words: though he vnderstand, yet he will not answere.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 Seest thou a man hastie in his matters? there is more hope of a foole, then of him.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 He that delicately bringeth vp his seruant from youth, at length he will be euen as his sone.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 An angrie man stirreth vp strife, and a furious man aboundeth in transgression.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 The pride of a man shall bring him lowe: but the humble in spirit shall enioy glory.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 He that is partner with a thiefe, hateth his owne soule: he heareth cursing, and declareth it not.
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 The feare of man bringeth a snare: but he that trusteth in the Lord, shalbe exalted.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 Many doe seeke the face of the ruler: but euery mans iudgement commeth from the Lord.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 A wicked man is abomination to the iust, and he that is vpright in his way, is abomination to the wicked.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
