Proverbs 25
1 THESE ARE ALSO PARABLES of Salomon, which the men of Hezekiah King of Iudah copied out.
І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.
2 The glorie of God is to conceale a thing secret: but the Kings honour is to search out a thing.
Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.
3 The heaues in height, and the earth in deepenes, and the Kings heart can no man search out.
Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.
4 Take the drosse from the siluer, and there shall proceede a vessell for the finer.
Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —
5 Take away the wicked from the King, and his throne shall be stablished in righteousnes.
коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.
6 Boast not thy selfe before the King, and stand not in the place of great men.
Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,
7 For it is better, that it be saide vnto thee, Come vp hither, then thou to be put lower in the presece of the prince whom thine eyes haue seene.
бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.
8 Goe not foorth hastily to strife, least thou know not what to doe in the ende thereof, when thy neighbour hath put thee to shame.
Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?
9 Debate thy matter with thy neighbour, and discouer not the secret to another,
Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,
10 Least he that heareth it put thee to shame, and thine infamie doe not cease.
щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.
11 A word spoken in his place, is like apples of golde with pictures of siluer.
Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.
12 He that reprooueth the wise, and the obedient eare, is as a golden earering and an ornament of fine golde.
Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.
13 As the colde of the snowe in the time of haruest, so is a faithfull messenger to them that send him: for he refresheth the soule of his masters.
Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.
14 A man that boasteth of false liberalitie, is like cloudes and winde without raine.
Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.
15 A Prince is pacified by staying of anger, and a soft tongue breaketh the bones.
Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.
16 If thou haue found hony, eate that is sufficient for thee, least thou be ouerfull, and vomit it.
Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.
17 Withdrawe thy foote from thy neighbours house, least he be weary of thee, and hate thee.
Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.
18 A man that beareth false witnes against his neighbour, is like an hammer and a sword, and a sharpe arrowe.
Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
19 Confidence in an vnfaythfull man in time of trouble, is like a broken tooth and a sliding foote.
Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.
20 Hee that taketh away the garment in the colde season, is like vineger powred vpon nitre, or like him that singeth songs to an heauy heart.
Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.
21 If hee that hateth thee be hungry, giue him bread to eate, and if he be thirstie, giue him water to drinke.
Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,
22 For thou shalt lay coles vpon his head, and the Lord shall recompense thee.
бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!
23 As the Northwinde driueth away the raine, so doeth an angry countenance the slandering tongue.
Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.
24 It is better to dwell in a corner of the house top, then with a contentious woman in a wide house.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
25 As are the colde waters to a weary soule, so is good newes from a farre countery.
Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.
26 A righteous man falling downe before the wicked, is like a troubled well, and a corrupt spring.
Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.
27 It is not good to eate much hony: so to search their owne glory is not glory.
Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — не слава.
28 A man that refraineth not his appetite, is like a citie which is broken downe and without walles.
Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.
