Proverbs 15
1 A soft answere putteth away wrath: but grieuous wordes stirre vp anger.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 The tongue of the wise vseth knowledge aright: but the mouth of fooles babbleth out foolishnesse.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 The eyes of the Lord in euery place beholde the euill and the good.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 A wholesome tongue is as a tree of life: but the frowardnes therof is the breaking of ye minde.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 A foole despiseth his fathers instruction: but he that regardeth correction, is prudent.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 The house of the righteous hath much treasure: but in the reuenues of the wicked is trouble.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 The lippes of the wise doe spread abroade knowledge: but ye heart of the foolish doth not so.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 The sacrifice of the wicked is abomination to the Lord: but the prayer of the righteous is acceptable vnto him.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 The way of the wicked is an abomination vnto the Lord: but he loueth him that followeth righteousnes.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Instruction is euill to him that forsaketh the way, and he that hateth correction, shall die.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
11 Hell and destruction are before the Lord: how much more the hearts of the sonnes of men? (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
12 A scorner loueth not him that rebuketh him, neither will he goe vnto the wise.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 A ioyfull heart maketh a chearefull countenance: but by the sorow of the heart the minde is heauie.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 The heart of him that hath vnderstanding, seeketh knowledge: but the mouth of the foole is fedde with foolishnes.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 All the dayes of the afflicted are euill: but a good conscience is a continuall feast.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Better is a litle with the feare of the Lord, then great treasure, and trouble therewith.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 Better is a dinner of greene herbes where loue is, then a stalled oxe and hatred therewith.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 An angrie man stirreth vp strife: but hee that is slowe to wrath, appeaseth strife.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 The way of a slouthfull man is as an hedge of thornes: but the way of the righteous is plaine.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 A wise sonne reioyceth the father: but a foolish man despiseth his mother.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 Foolishnes is ioy to him that is destitute of vnderstanding: but a man of vnderstanding walketh vprightly.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 Without cousel thoughts come to nought: but in the multitude of counsellers there is stedfastnesse.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 A ioy commeth to a man by the answere of his mouth: and how good is a word in due season?
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
25 The Lord will destroye the house of the proude men: but hee will stablish the borders of the widowe.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 The thoughts of ye wicked are abomination to the Lord: but the pure haue pleasant wordes.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 He that is greedie of gaine, troubleth his owne house: but he that hateth giftes, shall liue.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 The heart of the righteous studieth to answere: but the wicked mans mouth babbleth euil thinges.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 The Lord is farre off from the wicked: but he heareth the prayer of the righteous.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 The light of the eyes reioyceth the heart, and a good name maketh the bones fat.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 The eare that hearkeneth to the correction of life, shall lodge among the wise.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 Hee that refuseth instruction, despiseth his owne soule: but he that obeyeth correction, getteth vnderstanding.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 The feare of the Lord is the instruction of wisdome: and before honour, goeth humilitie.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
