Luke 1
1 Forasmuch as many haue taken in hand to set foorth the storie of those things, whereof we are fully persuaded,
Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
2 As they haue deliuered them vnto vs, which from the beginning saw them their selues, and were ministers of ye word,
як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3 It seemed good also to me (most noble Theophilus) assoone as I had searched out perfectly all things from the beginning, to write vnto thee thereof from point to point,
то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4 That thou mightest acknowledge the certaintie of those things, whereof thou hast bene instructed.
щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5 In the time of Herod King of Iudea, there was a certaine Priest named Zacharias, of the course of Abia: and his wife was of the daughters of Aaron, and her name was Elisabet.
Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6 Both were iust before God, and walked in all the commandements and ordinances of the Lord, without reproofe.
Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7 And they had no childe, because that Elisabet was barren: and both were well stricken in age.
і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8 And it came to passe, as he executed the Priestes office before God, as his course came in order,
Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9 According to the custome of the Priests office, his lot was to burne incense, when he went into the Temple of the Lord.
то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10 And the whole multitude of the people were without in prayer, while the incense was burning.
А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11 Then appeared vnto him an Angel of the Lord standing at the right side of the altar of incense.
Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12 And when Zacharias sawe him, he was troubled, and feare fell vpon him.
І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13 But the Angel saide vnto him, Feare not, Zacharias: for thy prayer is heard, and thy wise Elisabet shall beare thee a sonne, and thou shalt call his name Iohn.
Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14 And thou shalt haue ioy and gladnes, and many shall reioyce at his birth.
І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15 For he shalbe great in the sight of the Lord, and shall neither drinke wine, nor strong drinke: and he shalbe filled with the holy Ghost, euen from his mothers wombe.
Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16 And many of the children of Israel shall he turne to their Lord God.
І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17 For he shall goe before him in the spirite and power of Elias, to turne the hearts of the fathers to the children, and the disobedient to the wisedome of the iust men, to make ready a people prepared for the Lord.
І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18 Then Zacharias said vnto ye Angel, Whereby shall I knowe this? for I am an olde man, and my wife is of a great age.
І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19 And the Angell answered, and sayde vnto him, I am Gabriel that stand in the presence of God, and am sent to speake vnto thee, and to shew thee these good tidings.
І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20 And beholde, thou shalt be domme, and not be able to speake, vntill the day that these things be done, because thou beleeuedst not my words, which shalbe fulfilled in their season.
І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21 Now the people waited for Zacharias, and marueiled that he taried so long in the Temple.
І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22 And when hee came out, hee coulde not speake vnto them: then they perceiued that hee had seene a vision in the Temple: For he made signes vnto them, and remained domme.
Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23 And it came to passe, when the daies of his office were fulfilled, that he departed to his owne house.
І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24 And after those daies, his wife Elisabet conceiued, and hid her selfe fiue moneths, saying,
Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
25 Thus hath the Lord dealt with me, in the daies wherein he looked on me, to take from me my rebuke among men.
Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26 And in the sixth moneth, the Angell Gabriel was sent from God vnto a citie of Galile, named Nazareth,
Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27 To a virgin affianced to a man whose name was Ioseph, of the house of Dauid, and the virgins name was Marie.
до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28 And the Angel went in vnto her, and said, Haile thou that art freely beloued: the Lord is with thee: blessed art thou among women.
І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29 And when she saw him, she was troubled at his saying, and thought what maner of salutation that should be.
Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30 Then the Angel saide vnto her, Feare not, Marie: for thou hast found fauour with God.
І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31 For loe, thou shalt conceiue in thy wobe, and beare a sonne, and shalt call his name Iesus.
І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32 He shall be great, and shall be called the Sonne of the most High, and the Lord God shall giue vnto him the throne of his father Dauid.
Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33 And hee shall reigne ouer the house of Iacob for euer, and of his kingdome shall bee none ende. (aiōn g165)
і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця. (aiōn g165)
34 Then sayde Marie vnto the Angel, How shall this be, seeing I knowe not man?
Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35 And the Angel answered, and said vnto her, The holy Ghost shall come vpon thee, and the power of the most High shall ouershadowe thee: therefore also that holy thing which shall bee borne of thee, shall be called the Sonne of God.
І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36 And behold, thy cousin Elisabet, she hath also conceiued a sonne in her olde age: and this is her sixt moneth, which was called barren.
І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
37 For with God shall nothing be vnpossible.
Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38 Then Marie said, Behold the seruant of the Lord: be it vnto me according to thy woorde. So the Angel departed from her.
Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39 And Marie arose in those daies, and went into ye hil countrey with hast to a citie of Iuda,
Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40 And entred into the house of Zacharias, and saluted Elisabet.
і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41 And it came to passe, as Elisabet heard the salutation of Marie, the babe sprang in her bellie, and Elisabet was filled with the holy Ghost.
І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42 And she cried with a loud voice, and saide, Blessed art thou among women, because the fruit of thy wombe is blessed.
і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43 And whence commeth this to mee, that the mother of my Lord should come to me?
І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44 For loe, assoone as the voice of thy salutation sounded in mine eares, the babe sprang in my bellie for ioye,
Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45 And blessed is shee that beleeued: for those things shall be perfourmed, which were tolde her from the Lord.
І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46 Then Marie sayde, My soule magnifieth the Lord,
І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47 And my spirite reioyceth in God my Sauiour.
і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48 For hee hath looked on the poore degree of his seruaunt: for beholde, from henceforth shall all ages call me blessed,
що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49 Because hee that is mightie, hath done for me great things, and holy is his Name.
бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50 And his mercie is from generation to generation on them that feare him.
І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
51 Hee hath shewed strength with his arme: hee hath scattered the proude in the imagination of their hearts.
Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
52 Hee hath put downe the mighty from their seates, and exalted them of lowe degree.
поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53 Hee hath filled the hungrie with good things, and sent away the rich emptie.
голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54 Hee hath vpholden Israel his seruaunt to be mindefull of his mercie
прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
(як промовив до батьків наших) Авраамові й насінню його по віки. (aiōn g165)
56 And Marie abode with her about three moneths: after, shee returned to her owne house.
Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57 Nowe Elisabets time was fulfilled, that shee should be deliuered, and shee brought foorth a sonne.
Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58 And her neighbours, and cousins heard tell howe the Lord had shewed his great mercie vpon her, and they reioyced with her.
І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59 And it was so that on the eight day they came to circumcise the babe, and called him Zacharias after the name of his father.
І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
60 But his mother answered, and saide, Not so, but he shalbe called Iohn.
І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61 And they saide vnto her, There is none of thy kindred, that is named with this name.
І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
62 Then they made signes to his father, howe he would haue him called.
Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
63 So hee asked for writing tables, and wrote, saying, His name is Iohn, and they marueiled all.
І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64 And his mouth was opened immediately, and his tongue, and he spake and praised God.
Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65 Then feare came on all them that dwelt neere vnto them, and all these woordes were noised abroade throughout all the hill countrey of Iudea.
І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66 And al they that heard them, laid them vp in their hearts, saying, What maner childe shall this be! and the hand of the Lord was with him.
І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67 Then his father Zacharias was filled with the holy Ghost, and prophesied, saying,
І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68 Blessed be the Lord God of Israel, because he hath visited and redeemed his people,
Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69 And hath raised vp the horne of saluation vnto vs, in the house of his seruant Dauid,
і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
70 As he spake by ye mouth of his holy Prophets, which were since the world began, saying, (aiōn g165)
(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх, ) (aiōn g165)
71 That he would sende vs deliuerance from our enemies, and from the hands of all that hate vs,
спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
72 That he might shewe mercie towards our fathers, and remember his holy couenant,
щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73 And the othe which he sware to our father Abraham.
клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74 Which was, that he would graunt vnto vs, that we being deliuered out of the handes of our enemies, should serue him without feare,
та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75 All the daies of our life, in holinesse and righteousnesse before him.
служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
76 And thou, babe, shalt be called the Prophet of the most High: for thou shalt goe before the face of the Lord, to prepare his waies,
А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
77 And to giue knowledge of saluation vnto his people, by the remission of their sinnes,
щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78 Through ye tender mercy of our God, wherby the day spring from an hie hath visited vs,
по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79 To giue light to them that sit in darknes, and in the shadow of death, and to guide our feete into the way of peace.
щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80 And the childe grewe, and waxed strong in spirit, and was in the wildernesse, til the day came that he should shewe him selfe vnto Israel.
Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
