Luke 1
1 Forasmuch as many haue taken in hand to set foorth the storie of those things, whereof we are fully persuaded,
Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
2 As they haue deliuered them vnto vs, which from the beginning saw them their selues, and were ministers of ye word,
у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
3 It seemed good also to me (most noble Theophilus) assoone as I had searched out perfectly all things from the beginning, to write vnto thee thereof from point to point,
то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
4 That thou mightest acknowledge the certaintie of those things, whereof thou hast bene instructed.
щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
5 In the time of Herod King of Iudea, there was a certaine Priest named Zacharias, of the course of Abia: and his wife was of the daughters of Aaron, and her name was Elisabet.
За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
6 Both were iust before God, and walked in all the commandements and ordinances of the Lord, without reproofe.
Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
7 And they had no childe, because that Elisabet was barren: and both were well stricken in age.
У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
8 And it came to passe, as he executed the Priestes office before God, as his course came in order,
Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
9 According to the custome of the Priests office, his lot was to burne incense, when he went into the Temple of the Lord.
згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
10 And the whole multitude of the people were without in prayer, while the incense was burning.
Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
11 Then appeared vnto him an Angel of the Lord standing at the right side of the altar of incense.
Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
12 And when Zacharias sawe him, he was troubled, and feare fell vpon him.
Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
13 But the Angel saide vnto him, Feare not, Zacharias: for thy prayer is heard, and thy wise Elisabet shall beare thee a sonne, and thou shalt call his name Iohn.
Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
14 And thou shalt haue ioy and gladnes, and many shall reioyce at his birth.
Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
15 For he shalbe great in the sight of the Lord, and shall neither drinke wine, nor strong drinke: and he shalbe filled with the holy Ghost, euen from his mothers wombe.
Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
16 And many of the children of Israel shall he turne to their Lord God.
І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
17 For he shall goe before him in the spirite and power of Elias, to turne the hearts of the fathers to the children, and the disobedient to the wisedome of the iust men, to make ready a people prepared for the Lord.
Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
18 Then Zacharias said vnto ye Angel, Whereby shall I knowe this? for I am an olde man, and my wife is of a great age.
Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
19 And the Angell answered, and sayde vnto him, I am Gabriel that stand in the presence of God, and am sent to speake vnto thee, and to shew thee these good tidings.
Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
20 And beholde, thou shalt be domme, and not be able to speake, vntill the day that these things be done, because thou beleeuedst not my words, which shalbe fulfilled in their season.
але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
21 Now the people waited for Zacharias, and marueiled that he taried so long in the Temple.
Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
22 And when hee came out, hee coulde not speake vnto them: then they perceiued that hee had seene a vision in the Temple: For he made signes vnto them, and remained domme.
Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
23 And it came to passe, when the daies of his office were fulfilled, that he departed to his owne house.
Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
24 And after those daies, his wife Elisabet conceiued, and hid her selfe fiue moneths, saying,
Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
25 Thus hath the Lord dealt with me, in the daies wherein he looked on me, to take from me my rebuke among men.
«Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
26 And in the sixth moneth, the Angell Gabriel was sent from God vnto a citie of Galile, named Nazareth,
Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
27 To a virgin affianced to a man whose name was Ioseph, of the house of Dauid, and the virgins name was Marie.
до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
28 And the Angel went in vnto her, and said, Haile thou that art freely beloued: the Lord is with thee: blessed art thou among women.
Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
29 And when she saw him, she was troubled at his saying, and thought what maner of salutation that should be.
Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
30 Then the Angel saide vnto her, Feare not, Marie: for thou hast found fauour with God.
Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
31 For loe, thou shalt conceiue in thy wobe, and beare a sonne, and shalt call his name Iesus.
Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
32 He shall be great, and shall be called the Sonne of the most High, and the Lord God shall giue vnto him the throne of his father Dauid.
Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
33 And hee shall reigne ouer the house of Iacob for euer, and of his kingdome shall bee none ende. (aiōn g165)
Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця. (aiōn g165)
34 Then sayde Marie vnto the Angel, How shall this be, seeing I knowe not man?
Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
35 And the Angel answered, and said vnto her, The holy Ghost shall come vpon thee, and the power of the most High shall ouershadowe thee: therefore also that holy thing which shall bee borne of thee, shall be called the Sonne of God.
У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
36 And behold, thy cousin Elisabet, she hath also conceiued a sonne in her olde age: and this is her sixt moneth, which was called barren.
Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
37 For with God shall nothing be vnpossible.
бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
38 Then Marie said, Behold the seruant of the Lord: be it vnto me according to thy woorde. So the Angel departed from her.
Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
39 And Marie arose in those daies, and went into ye hil countrey with hast to a citie of Iuda,
Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
40 And entred into the house of Zacharias, and saluted Elisabet.
Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
41 And it came to passe, as Elisabet heard the salutation of Marie, the babe sprang in her bellie, and Elisabet was filled with the holy Ghost.
Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
42 And she cried with a loud voice, and saide, Blessed art thou among women, because the fruit of thy wombe is blessed.
Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
43 And whence commeth this to mee, that the mother of my Lord should come to me?
І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
44 For loe, assoone as the voice of thy salutation sounded in mine eares, the babe sprang in my bellie for ioye,
Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
45 And blessed is shee that beleeued: for those things shall be perfourmed, which were tolde her from the Lord.
Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
46 Then Marie sayde, My soule magnifieth the Lord,
І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
47 And my spirite reioyceth in God my Sauiour.
та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
48 For hee hath looked on the poore degree of his seruaunt: for beholde, from henceforth shall all ages call me blessed,
бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
49 Because hee that is mightie, hath done for me great things, and holy is his Name.
бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
50 And his mercie is from generation to generation on them that feare him.
Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
51 Hee hath shewed strength with his arme: hee hath scattered the proude in the imagination of their hearts.
Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
52 Hee hath put downe the mighty from their seates, and exalted them of lowe degree.
Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
53 Hee hath filled the hungrie with good things, and sent away the rich emptie.
Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
54 Hee hath vpholden Israel his seruaunt to be mindefull of his mercie
Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
так, як обіцяв батькам нашим, Авраамові та нащадкам його повіки!» (aiōn g165)
56 And Marie abode with her about three moneths: after, shee returned to her owne house.
Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
57 Nowe Elisabets time was fulfilled, that shee should be deliuered, and shee brought foorth a sonne.
Коли настав час, Єлизавета народила сина.
58 And her neighbours, and cousins heard tell howe the Lord had shewed his great mercie vpon her, and they reioyced with her.
І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
59 And it was so that on the eight day they came to circumcise the babe, and called him Zacharias after the name of his father.
Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
60 But his mother answered, and saide, Not so, but he shalbe called Iohn.
Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
61 And they saide vnto her, There is none of thy kindred, that is named with this name.
А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
62 Then they made signes to his father, howe he would haue him called.
Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
63 So hee asked for writing tables, and wrote, saying, His name is Iohn, and they marueiled all.
Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
64 And his mouth was opened immediately, and his tongue, and he spake and praised God.
Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
65 Then feare came on all them that dwelt neere vnto them, and all these woordes were noised abroade throughout all the hill countrey of Iudea.
І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
66 And al they that heard them, laid them vp in their hearts, saying, What maner childe shall this be! and the hand of the Lord was with him.
Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
67 Then his father Zacharias was filled with the holy Ghost, and prophesied, saying,
Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
68 Blessed be the Lord God of Israel, because he hath visited and redeemed his people,
«Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
69 And hath raised vp the horne of saluation vnto vs, in the house of his seruant Dauid,
Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
70 As he spake by ye mouth of his holy Prophets, which were since the world began, saying, (aiōn g165)
як заповів колись у давнину через вуста Своїх святих пророків, (aiōn g165)
71 That he would sende vs deliuerance from our enemies, and from the hands of all that hate vs,
що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
72 That he might shewe mercie towards our fathers, and remember his holy couenant,
Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
73 And the othe which he sware to our father Abraham.
обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
74 Which was, that he would graunt vnto vs, that we being deliuered out of the handes of our enemies, should serue him without feare,
визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
75 All the daies of our life, in holinesse and righteousnesse before him.
у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
76 And thou, babe, shalt be called the Prophet of the most High: for thou shalt goe before the face of the Lord, to prepare his waies,
І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
77 And to giue knowledge of saluation vnto his people, by the remission of their sinnes,
щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
78 Through ye tender mercy of our God, wherby the day spring from an hie hath visited vs,
Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
79 To giue light to them that sit in darknes, and in the shadow of death, and to guide our feete into the way of peace.
щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
80 And the childe grewe, and waxed strong in spirit, and was in the wildernesse, til the day came that he should shewe him selfe vnto Israel.
Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
