Luke 4
1 And Iesus full of the holy Ghost returned from Iordan, and was led by that Spirit into the wildernes,
Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану, і Дух повів Його в пустелю.
2 And was there fourtie dayes tempted of the deuil, and in those dayes he did eate nothing: but when they were ended, he afterward was hungry.
Сорок днів спокушав Його диявол, і увесь цей час Ісус нічого не їв. Коли ж [ці дні] закінчилися, Він зголоднів.
3 Then the deuil saide vnto him, If thou be the Sonne of God, commaund this stone that it be made bread.
Тоді диявол промовив до Нього: ―Якщо Ти Син Божий, скажи ось цьому каменю, щоб став хлібом!
4 But Iesus answered him, saying, It is written, That man shall not liue by bread only, but by euery word of God.
Ісус відповів йому: ―Написано: «Не одним тільки хлібом буде жити людина, але кожним словом Божим».
5 Then the deuill tooke him vp into an high mountaine, and shewed him all the kingdomes of the world, in the twinkeling of an eye.
Тоді, вивівши Його на високу гору, диявол в одну мить показав Йому всі царства світу
6 And the deuill saide vnto him, All this power will I giue thee, and the glory of those kingdomes: for that is deliuered to mee: and to whomsoeuer I will, I giue it.
й сказав Йому: ―Тобі віддам усі ці царства, всю владу й славу, бо вони передані мені, і кому я хочу, тому й віддаю їх.
7 If thou therefore wilt worship mee, they shalbe all thine.
Якщо Ти тільки поклонишся переді мною, усе буде Твоїм!
8 But Iesus answered him, and saide, Hence from mee, Satan: for it is written, Thou shalt worship the Lord thy God, and him alone thou shalt serue.
Ісус відповів: ―Написано: «Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному служи».
9 Then hee brought him to Hierusalem, and set him on a pinacle of the Temple, and said vnto him, If thou be the Sonne of God, cast thy selfe downe from hence,
Тоді [диявол] повів Його до Єрусалима й, поставивши на покрівлю Храму, сказав Йому: ―Якщо Ти Син Божий, кинься вниз із цього місця,
10 For it is written, That hee will giue his Angels charge ouer thee to keepe thee:
бо написано: «Ангелам Своїм Він віддасть наказ про Тебе, щоб охороняли Тебе».
11 And with their handes they shall lift thee vp, least at any time thou shouldest dash thy foote against a stone.
А також: «На своїх долонях вони понесуть Тебе, щоб не спіткнулася нога Твоя об камінь».
12 And Iesus answered, and said vnto him, It is said, Thou shalt not tempt the Lord thy God.
Ісус сказав у відповідь: ―Сказано: «Не спокушай Господа Бога твого!»
13 And when the deuil had ended all the tentation, he departed from him for a litle season.
Закінчивши всі ці спокушання, диявол залишив Його до [певного] часу.
14 And Iesus returned by the power of the spirite into Galile: and there went a fame of him throughout all the region round about.
Ісус повернувся в силі Духа до Галілеї, і чутка про Нього розійшлася по всій околиці.
15 For he taught in their Synagogues, and was honoured of all men.
Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли.
16 And hee came to Nazareth where hee had bene brought vp, and (as his custome was) went into the Synagogue on the Sabbath day, and stoode vp to reade.
[Ісус] прийшов до Назарета, у місто, де Він виріс. У день Суботній, за Своїм звичаєм, увійшов у синагогу й встав, щоб читати.
17 And there was deliuered vnto him the booke of the Prophet Esaias: and when hee had opened the booke, hee founde the place, where it was written,
Йому дали книгу пророка Ісаї, і Він, розгорнувши її, знайшов місце, де було написано:
18 The Spirit of the Lord is vpon mee, because he hath anoynted me, that I should preach the Gospel to the poore: he hath sent mee, that I should heale the broken hearted, that I should preach deliuerance to the captiues, and recouering of sight to the blinde, that I should set at libertie them that are bruised:
«Дух Господній на Мені, тому що Він помазав Мене, щоб звіщати Добру Звістку бідним, послав Мене проголосити свободу полоненим і сліпим прозріння, визволити зневолених,
19 And that I should preache the acceptable yeere of the Lord.
проповідувати рік Господнього милосердя».
20 And hee closed the booke, and gaue it againe to the minister, and sate downe: and the eyes of all that were in the Synagogue were fastened on him.
І, згорнувши книгу, віддав її служителю та сів. Очі всіх у синагозі були звернені на Нього.
21 Then he began to say vnto them, This day is the Scripture fulfilled in your eares.
Тоді Він почав говорити до них: ―Сьогодні здійснилося Писання, яке ви чули.
22 And all bare him witnes, and wondered at the gracious wordes, which proceeded out of his mouth, and said, Is not this Iosephs sonne?
Усі присутні говорили добре про Нього й дивувалися словам благодаті, які Він казав. Вони запитували: ―Хіба це не син Йосифа?
23 Then he said vnto them, Ye will surely say vnto mee this prouerbe, Physician, heale thy selfe: whatsoeuer we haue heard done in Capernaum, doe it here likewise in thine owne countrey.
Він сказав їм: ―Ви, безперечно, скажете Мені це прислів’я: «Лікарю, спочатку зцілися Сам! Зроби тут, на своїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі».
24 And he saide, Verely I say vnto you, No Prophet is accepted in his owne countrey.
І продовжив: ―Істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на своїй батьківщині.
25 But I tell you of a trueth, many widowes were in Israel in the dayes of Elias, when heauen was shut three yeres and sixe moneths, when great famine was throughout all the land:
Та істинно кажу вам: багато вдів було за днів Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців і коли настав великий голод на всій землі,
26 But vnto none of them was Elias sent, saue into Sarepta, a citie of Sidon, vnto a certaine widowe.
але до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську.
27 Also many lepers were in Israel, in the time of Eliseus the Prophet: yet none of them was made cleane, sauing Naaman the Syrian.
І багато прокажених було в Ізраїлі за часів пророка Єлисея, але жоден із них не очистився, окрім Неємана-сирійця.
28 Then all that were in the Synagogue, when they heard it, were filled with wrath,
Почувши це, усі в синагозі наповнилися гнівом.
29 And rose vp, and thrust him out of the citie, and led him vnto the edge of the hil, whereon their citie was built, to cast him downe headlong.
Вони піднялися, вивели Його з міста та повели до краю гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоби скинути Його.
30 But he passed through the middes of them, and went his way,
Але [Ісус], пройшовши крізь натовп, віддалився.
31 And came downe into Capernaum a citie of Galile, and there taught them on the Sabbath dayes.
І прийшов Він до галілейського міста Капернаума та навчав людей у Суботу.
32 And they were astonied at his doctrine: for his worde was with authoritie.
Усі дивувалися Його вченню, бо слова Його мали владу.
33 And in the Synagogue there was a man which had a spirit of an vncleane deuill, which cryed with a loude voyce,
У синагозі був чоловік, котрий мав демона, нечистого духа, і він голосно закричав:
34 Saying, Oh, what haue we to doe with thee, thou Iesus of Nazareth? art thou come to destroy vs? I know who thou art, euen the holy one of God.
―Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов знищити нас? Я знаю, Хто Ти – Святий Божий!
35 And Iesus rebuked him, saying, Holde thy peace, and come out of him. Then the deuill throwing him in the middes of them, came out of him, and hurt him nothing at all.
Але Ісус наказав йому: ―Замовкни та вийди з нього! І демон, кинувши його на середину, вийшов із нього, не заподіявши йому жодної шкоди.
36 So feare came on them all, and they spake among themselues, saying, What thing is this: for with authoritie and power he commaundeth the foule spirits, and they come out?
Усіх охопило здивування, і казали одне до одного: «Що це за вчення таке, що владою та силою наказує нечистим духам, і вони виходять?»
37 And ye fame of him spred abroad throughout all the places of the countrey round about.
І розійшлася чутка про Ісуса по всіх навколишніх місцях.
38 And he rose vp, and came out of the Synagogue, and entred into Simons house. And Simons wiues mother was taken with a great feuer, and they required him for her.
Вийшовши з синагоги, [Ісус] пішов у дім Симона. А теща Симона була в сильній гарячці; і попросили Його за неї.
39 Then he stoode ouer her, and rebuked the feuer, and it left her, and immediatly she arose, and ministred vnto them.
Підійшовши до неї, Він наказав гарячці [відійти], і [хвороба] залишила її. Жінка негайно встала та почала прислуговувати їм.
40 Now at the sunne setting, all they that had sicke folkes of diuers diseases, brought them vnto him, and he layd his hands on euery one of them, and healed them.
Коли заходило сонце, усі, хто мав хворих на різні недуги, приводили їх до Ісуса, і, покладаючи руки на кожного, Він зцілив їх.
41 And deuils also came out of many, crying, and saying, Thou art that Christ that Sonne of God: but he rebuked them, and suffered them not to say that they knewe him to be that Christ.
З багатьох вигнав демонів, але вони викрикували: «Ти – Син Божий!» Він же не дозволяв демонам говорити, бо вони знали, що Він – Христос.
42 And when it was day, he departed, and went foorth into a desart place, and the people sought him, and came to him, and kept him that he should not depart from them.
На світанку Він вийшов та пішов у пустинне місце. Люди шукали Його й, коли знайшли, намагалися затримати, щоб Він не йшов від них.
43 But he sayd vnto them, Surely I must also preach the kingdome of God to other cities: for therefore am I sent.
Але Він казав їм: «І в інших містах Я повинен звіщати Добру Звістку про Царство Боже, адже для цього Я посланий».
44 And hee preached in the Synagogues of Galile.
І продовжував проповідувати в синагогах Юдеї.
