Luke 12
1 In the meane time, there gathered together an innumerable multitude of people, so that they trode one another: and he began to say vnto his disciples first, Take heede to your selues of the leauen of the Pharises, which is hypocrisie.
Тим часом зібралися тисячі людей, так що тиснули одне одного. [Ісус] почав говорити в першу чергу до учнів: ―Стережіться закваски фарисейської, якою є лицемірство.
2 For there is nothing couered, that shall not bee reueiled: neither hidde, that shall not be knowen.
Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і нічого таємного, що не стало б відомим.
3 Wherefore whatsoeuer yee haue spoken in darkenesse, it shall be heard in the light: and that which ye haue spoken in the eare, in secret places, shall be preached on the houses.
Тому все, що ви казали в темряві, буде почуте при світлі, і все, що говорили на вухо в окремій кімнаті, буде проповідуватися з дахів.
4 And I say vnto you, my friendes, be not afraide of them that kill the bodie, and after that are not able to doe any more.
Кажу вам, Моїм друзям: не бійтеся тих, хто, вбиваючи тіло, потім більш нічого заподіяти не може.
5 But I wil forewarne you, who ye shall feare: feare him which after hee hath killed, hath power to cast into hell: yea, I say vnto you, him feare. (Geenna g1067)
Я вкажу вам, Кого треба боятися: бійтеся Того, Хто, вбивши, має силу кинути до Геєни. Так, кажу вам: Цього треба боятися. (Geenna g1067)
6 Are not fiue sparowes bought for two farthings, and yet not one of them is forgotten before God?
Чи не продаються п’ять горобців за два асарії? І все ж, жоден із них не забутий Богом.
7 Yea, and all the heares of your head are nombred: feare not therefore: yee are more of value then many sparowes.
А на вашій голові навіть волосся пораховане. Не бійтеся: ви набагато цінніші за горобців.
8 Also I say vnto you, Whosoeuer shall confesse mee before men, him shall the Sonne of man confesse also before the Angels of God.
Кажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими.
9 But hee that shall denie mee before men, shall be denied before the Angels of God.
Але того, хто зречеться Мене перед людьми, зрікусь і Я перед ангелами Божими.
10 And whosoeuer shall speake a woorde against the Sonne of man, it shall be forgiuen him: but vnto him, that shall blaspheme ye holy Ghost, it shall not be forgiuen.
Кожному, хто скаже слово проти Сина Людського, проститься, але тому, хто богохульствує проти Святого Духа, не проститься.
11 And when they shall bring you vnto the Synagogues, and vnto the rulers and Princes, take no thought howe, or what thing ye shall answere, or what yee shall speake.
Коли поведуть вас на суд у синагоги, до керівників та до влад, не турбуйтеся про те, як вам відповідати й що говорити,
12 For the holy Ghost shall teache you in the same houre, what yee ought to say.
бо в той час Дух Святий навчить, що треба говорити.
13 And one of the companie said vnto him, Master, bidde my brother deuide the inheritance with me.
Хтось із натовпу сказав Йому: ―Учителю, скажи моєму братові, щоб розділив зі мною спадщину.
14 And he said vnto him, Man, who made me a iudge, or a deuider ouer you?
Він відповів: ―Чоловіче, хто поклав Мене суддею або посередником між вами?
15 Wherefore he said vnto them, Take heede, and beware of couetousnesse: for though a man haue abundance, yet his life standeth not in his riches.
Далі промовив до них: ―Дивіться уважно та стережіться всякої жадібності, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.
16 And he put foorth a parable vnto them, saying, The grounde of a certaine riche man brought foorth fruites plenteously.
[Ісус] розповів їм притчу: ―В одного заможного чоловіка гарно вродила земля.
17 Therefore he thought with himselfe, saying, What shall I doe, because I haue no roume, where I may lay vp my fruites?
І він почав міркувати, кажучи сам до себе: «Що мені робити? Немає куди зібрати мій врожай».
18 And he said, This wil I do, I wil pul downe my barnes, and builde greater, and therein will I gather all my fruites, and my goods.
І сказав: «Ось що я зроблю: зруйную старі амбари та збудую більші, і в мене буде достатньо місця, щоби зібрати все зерно та все моє добро.
19 And I wil say to my soule, Soule, thou hast much goods laide vp for many yeeres: liue at ease, eate, drinke and take thy pastime.
Тоді я скажу моїй душі: „Тепер у тебе багато добра на багато років! Відпочивай, їж, пий та веселися“».
20 But God said vnto him, O foole, this night wil they fetch away thy soule from thee: then whose shall those things be which thou hast prouided?
Але Бог відповів: «Безумцю! Цієї ж ночі заберуть у тебе душу твою. Кому дістанеться те, що ти приготував?»
21 So is he that gathereth riches to himselfe, and is not riche in God.
Так станеться з кожним, хто збирає для себе й не багатіє в Бога.
22 And he spake vnto his disciples, Therefore I say vnto you, Take no thought for your life, what yee shall eate: neither for your body, what yee shall put on.
Потім Він промовив до своїх учнів: ―Тому Я кажу вам: не турбуйтеся про життя – що будете їсти, ні про тіло – що будете вдягати.
23 The life is more then meate: and the body more then the raiment.
Бо життя більше за їжу, а тіло – за одяг.
24 Consider the rauens: for they neither sowe nor reape: which neither haue storehouse nor barne, and yet God feedeth them: how much more are yee better then foules?
Погляньте на воронів: вони не сіють і не жнуть, не мають скарбниць та амбарів, і все ж Бог їх годує. Наскільки ж ви цінніші за цих птахів!
25 And which of you with taking thought, can adde to his stature one cubite?
І хто з вас, турбуючись, може додати до свого зросту хоч лікоть?
26 If yee then bee not able to doe the least thing, why take yee thought for the remnant?
Якщо ви навіть і найменшого зробити не можете, чому турбуєтесь про інше?
27 Consider the lilies howe they growe: they labour not, neither spin they: yet I say vnto you, that Salomon himselfe in all his royaltie was not clothed like one of these.
Подивіться, як ростуть лілії: вони не працюють і не прядуть. Та Я кажу вам: навіть Соломон у всій своїй величі не одягався так, як будь-яка з них.
28 If then God so clothe the grasse which is to day in the field, and to morowe is cast into the ouen, howe much more will he clothe you, O yee of litle faith?
Якщо ж Бог так одягає траву на полі, котра сьогодні є, а завтра буде кинута у вогонь, то наскільки краще Він одягне вас, маловіри?
29 Therefore aske not what yee shall eate, or what ye shall drinke, neither hag you in suspense.
Не шукайте, що вам їсти та пити, і не турбуйтеся про це.
30 For all such things the people of the world seeke for: and your Father knoweth that ye haue neede of these things.
Бо все це язичники цього світу шукають, але ваш Отець знає, що потребуєте.
31 But rather seeke ye after the kingdome of God, and all these things shalbe cast vpon you.
Краще шукайте Царства Його, а все це додасться вам.
32 Feare not, litle flocke: for it is your Fathers pleasure, to giue you the kingdome.
Не бійся, мале стадо, бо Отець ваш із радістю дає вам Царство.
33 Sell that ye haue, and giue almes: make you bagges, which waxe not old, a treasure that can neuer faile in heauen, where no theefe commeth, neither mothe corrupteth.
Продавайте майно ваше й давайте милостиню. Робіть собі гаманці, котрі не зношуються, – невичерпний скарб на небі, куди злодій не закрадається і де міль не точить.
34 For where your treasure is, there will your hearts be also.
Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце.
35 Let your loynes be gird about and your lights burning,
Будьте завжди готові – одяг підперезаний та світильник запалений.
36 And ye your selues like vnto men that waite for their master, when he will returne from the wedding, that when he commeth and knocketh, they may open vnto him immediatly.
Будьте подібні до людей, що чекають на повернення свого господаря з весілля, щоб, коли він прийде й постукає, негайно відчинити йому.
37 Blessed are those seruants, whom the Lord when he commeth shall finde waking: verely I say vnto you, he will girde himselfe about, and make them to sit downe at table, and will come forth, and serue them.
Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що вони пильнують. Істинно кажу вам: тоді він сам, підперезавшись, посадить їх за стіл та, підійшовши, буде служити їм.
38 And if he come in the seconde watch, or come in the third watch, and shall finde them so, blessed are those seruants.
І якщо він прийде о другій або о третій сторожі, блаженні ті, кого він знайде так само.
39 Nowe vnderstand this, that if the good man of the house had knowen at what houre the theefe would haue come, he would haue watched, and would not haue suffered his house to be digged through.
Тож знайте, що якби господар дому знав, о якій сторожі приходить злодій, він не дозволив би вдертися до свого дому.
40 Be ye also prepared therefore: for the Sonne of man will come at an houre when ye thinke not.
І ви будьте готові, бо Син Людський прийде тієї години, про яку й не думаєте.
41 Then Peter saide vnto him, Master, tellest thou this parable vnto vs, or euen to all?
Тоді Петро сказав: ―Господи, Ти говориш цю притчу нам чи всім?
42 And the Lord saide, Who is a faithfull steward and wise, whom the master shall make ruler ouer his householde, to giue them their portion of meate in season?
Господь відповів: ―Хто вірний та розумний управитель, якого господар поставив над іншими своїми слугами, щоб давав їм їжу вчасно?
43 Blessed is that seruant, whom his master when he commeth, shall finde so doing.
Блаженний той раб, якого господар знайде, що він так робить.
44 Of a trueth I say vnto you, that he wil make him ruler ouer all that he hath.
Істинно кажу вам: він поставить його над усім своїм майном.
45 But if that seruant say in his heart, My master doeth deferre his comming, and ginne to smite the seruants, and maydens, and to eate, and drinke, and to be drunken,
Але якщо той раб скаже у своєму серці: «Мій господар запізнюється!» – і почне бити слуг та служниць, їсти, пити та напиватись,
46 The master of that seruant will come in a day when he thinketh not, and at an houre when he is not ware of, and will cut him off, and giue him his portion with the vnbeleeuers.
господар того раба прийде того дня, коли він не сподівається, і о тій годині, якої не знає. Він розітне його та призначить йому місце разом із невірними.
47 And that seruant that knewe his masters will, and prepared not himselfe, neither did according to his will, shalbe beaten with many stripes.
Той раб, котрий знав волю господаря свого й не підготувався, ані не зробив того, чого господар бажав, буде сильно побитий.
48 But he that knewe it not, and yet did commit things worthy of stripes, shall be beaten with fewe stripes: for vnto whomsoeuer much is giuen, of him shalbe much required, and to whom men much commit, the more of him will they aske.
А той, хто, не знаючи, зробив щось достойне покарання, буде побитий менше. Від усякого, кому багато дано, багато вимагатимуть, і кому багато повірено, з того більше й спитають.
49 I am come to put fire on the earth, and what is my desire, if it be already kindled?
Я прийшов кинути вогонь на землю, і як Я прагну, щоб він вже розгорівся!
50 Notwithstanding I must be baptized with a baptisme, and how am I grieued, till it be ended?
Я маю хреститися хрещенням, і як Мені важко, поки це не здійсниться.
51 Thinke ye that I am come to giue peace on earth? I tell you, nay, but rather debate.
Ви вважаєте, що Я прийшов принести мир на землю? Ні, кажу вам, а розділення!
52 For from hencefoorth there shall be fiue in one house deuided, three against two, and two against three.
Бо віднині п’ятеро в одному домі розділяться: троє проти двох, і двоє проти трьох.
53 The father shalbe deuided against ye sonne, and the sonne against the father: the mother against the daughter, and the daughter against the mother: the mother in lawe against her daughter in lawe, and the daughter in lawe against her mother in lawe.
Будуть розділені: батько проти сина й син проти батька; мати проти доньки й донька проти матері; свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи.
54 Then said he to the people, When ye see a cloude rise out of the West, straightway ye say, A shower commeth: and so it is.
Він промовив до народу: ―Коли ви бачите хмару, яка здіймається на заході, то відразу кажете: «Буде дощ», і так стається.
55 And when ye see the South winde blowe, ye say, that it wilbe hoate: and it commeth to passe.
А коли південний вітер віє, кажете: «Буде спека», і так стається.
56 Hypocrites, ye can discerne the face of the earth, and of the skie: but why discerne ye not this time?
Лицеміри! Вигляд землі та неба вмієте розпізнавати, так чому ж цей час не розпізнаєте?
57 Yea, and why iudge ye not of your selues what is right?
Чому ви самі не розсудите, що є справедливе?
58 While thou goest with thine aduersarie to the ruler, as thou art in the way, giue diligence in the way, that thou mayest be deliuered from him, least he drawe thee to the iudge, and the iudge deliuer thee to the iayler, and the iayler cast thee into prison.
Коли ти йдеш зі своїм супротивником до правителя, то доклади зусиль для того, щоб ще в дорозі примиритися з ним, аби він не повів тебе до суду, а суддя не віддав тебе до рук стражника, і стражник не кинув тебе до в’язниці.
59 I tell thee, thou shalt not depart thence, till thou hast payed the vtmost mite.
Кажу тобі: не вийдеш звідти, поки не заплатиш усе до останньої лепти.
