John 1
1 In the beginning was that Word, and that Word was with God, and that Word was God.
На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.
2 This same was in the beginning with God.
Воно в Бога було на поча́тку.
3 All things were made by it, and without it was made nothing that was made.
Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.
4 In it was life, and that life was the light of men.
І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
5 And that light shineth in the darkenesse, and the darkenesse comprehended it not.
А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.
6 There was a man sent from God, whose name was Iohn.
Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.
7 This same came for a witnesse, to beare witnesse of that light, that all men through him might beleeue.
Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
8 He was not that light, but was sent to beare witnesse of that light.
Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.
9 This was that true light, which lighteth euery man that commeth into the world.
Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.
10 He was in the world, and the worlde was made by him: and the worlde knewe him not.
Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
11 He came vnto his owne, and his owne receiued him not.
До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.
12 But as many as receiued him, to them he gaue prerogatiue to be the sonnes of God, euen to them that beleeue in his Name.
А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,
13 Which are borne not of blood, nor of the will of the flesh, nor of ye wil of man, but of God.
що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
14 And that Word was made flesh, and dwelt among vs, (and we sawe the glorie thereof, as the glorie of the onely begotten Sonne of the Father) full of grace and trueth.
І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.
15 Iohn bare witnesse of him, and cryed, saying, This was he of whom I said, He that commeth after me, was before me: for he was better then I.
Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.
16 And of his fulnesse haue all we receiued, and grace for grace.
А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.
17 For the Lawe was giuen by Moses, but grace, and trueth came by Iesus Christ.
Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.
18 No man hath seene God at any time: that onely begotten Sonne, which is in the bosome of the Father, he hath declared him.
Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
19 Then this is the record of Iohn, when the Iewes sent Priestes and Leuites from Hierusalem, to aske him, Who art thou?
А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“
20 And he confessed and denied not, and said plainely, I am not that Christ.
І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.
21 And they asked him, What then? Art thou Elias? And he said, I am not. Art thou that Prophet? And he answered, No.
І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“І відказує: „Ні!“„Чи пророк?“І дав відповідь: „Ні!“
22 Then said they vnto him, Who art thou, that we may giue an answere to them that sent vs? What sayest thou of thy selfe?
Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“
23 He said, I am the voyce of him that cryeth in the wildernesse, Make straight the way of the Lord, as said the Prophet Esaias.
Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.
24 Nowe they which were sent, were of the Pharises.
Посланці ж із фарисеїв були́.
25 And they asked him, and saide vnto him, Why baptizest thou then, if thou be not that Christ, neither Elias, nor that Prophet?
І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“
26 Iohn answered them, saying, I baptize with water: but there is one among you, whom ye knowe not.
Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
27 He it is that commeth after me, which was before me, whose shoe latchet I am not worthie to vnloose.
Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.
28 These things were done in Bethabara beyond Iordan, where Iohn did baptize.
Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.
29 The next day Iohn, seeth Iesus comming vnto him, and saith, Beholde that Lambe of God, which taketh away the sinne of the world.
Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!
30 This is he of whom I saide, After me commeth a man, which was before me: for he was better then I.
Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
31 And I knewe him not: but because he should be declared to Israel, therefore am I come, baptizing with water.
І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.
32 So Iohn bare recorde, saying, I behelde that Spirit come downe from heauen, like a doue, and it abode vpon him,
І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
33 And I knewe him not: but he that sent me to baptize with water, he saide vnto me, Vpon whom thou shalt see that Spirit come downe, and tary still on him, that is he which baptizeth with the holy Ghost.
І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.
34 And I sawe, and bare record that this is that Sonne of God.
І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“
35 The next day, Iohn stoode againe, and two of his disciples.
Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.
36 And he behelde Iesus walking by, and said, Beholde that Lambe of God.
І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“
37 And the two disciples heard him speake, and followed Iesus.
І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
38 Then Iesus turned about, and saw them follow, and saide vnto them, What seeke ye? And they saide vnto him, Rabbi (which is to say by interpretation, Master) where dwellest thou?
А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“
39 He saide vnto them, Come, and see. They came and sawe where hee dwelt, and abode with him that day: for it was about the tenth houre.
Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.
40 Andrew, Simon Peters brother, was one of the two which had heard it of Iohn, and that followed him.
А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.
41 The same founde his brother Simon first, and said vnto him, We haue founde that Messias, which is by interpretation, that Christ.
Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.
42 And he brought him to Iesus. And Iesus behelde him, and saide, Thou art Simon the sonne of Iona: thou shalt be called Cephas, which is by interpretation, a stone.
І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.
43 The day following, Iesus woulde goe into Galile, and founde Philip, and said vnto him, Followe me.
Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“
44 Nowe Philip was of Bethsaida, the citie of Andrew and Peter.
А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.
45 Philippe founde Nathanael, and saide vnto him, Wee haue founde him of whom Moses did write in the Lawe, and the Prophetes, Iesus that sonne of Ioseph, that was of Nazareth.
Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.
46 Then Nathanael sayde vnto him, Can there any good thing come out of Nazareth? Philip saide to him, Come, and see.
І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“Пилип йому каже: „Прийди та побач“.
47 Iesus sawe Nathanael comming to him, and saide of him, Beholde in deede an Israelite, in whom is no guile.
Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“
48 Nathanael sayde vnto him, Whence knewest thou mee? Iesus answered, and sayd vnto him, Before that Philip called thee, when thou wast vnder the figge tree, I sawe thee.
Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.
49 Nathanael answered, and saide vnto him, Rabbi, thou art that Sonne of God: thou art that King of Israel.
Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“
50 Iesus answered, and sayde vnto him, Because I sayde vnto thee, I sawe thee vnder the figtree, beleeuest thou? thou shalt see greater things then these.
Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“
51 And he saide vnto him, Verely, verely I say vnto you, hereafter shall yee see heauen open, and the Angels of God ascending, and descending vpon that Sonne of man.
І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.
