John 1
1 In the beginning was that Word, and that Word was with God, and that Word was God.
На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було Бог.
2 This same was in the beginning with God.
Воно на початку було з Богом.
3 All things were made by it, and without it was made nothing that was made.
Усе через Нього було створено, і нічого не було створено без Нього.
4 In it was life, and that life was the light of men.
У Ньому було життя, і життя було світлом для людей.
5 And that light shineth in the darkenesse, and the darkenesse comprehended it not.
Світло світить у темряві, і темрява не здолала його.
6 There was a man sent from God, whose name was Iohn.
З’явився чоловік, надісланий Богом; його ім’я – Іван.
7 This same came for a witnesse, to beare witnesse of that light, that all men through him might beleeue.
Він прийшов як свідок, щоб свідчити про світло, щоб усі повірили через нього.
8 He was not that light, but was sent to beare witnesse of that light.
Не він був світлом, але він [прийшов], щоб свідчити про світло.
9 This was that true light, which lighteth euery man that commeth into the world.
То було справжнє світло, яке освітлює кожну людину, приходячи у світ.
10 He was in the world, and the worlde was made by him: and the worlde knewe him not.
Воно було у світі, і світ через Нього був створений, але світ Його не впізнав.
11 He came vnto his owne, and his owne receiued him not.
Він прийшов до своїх, та свої не прийняли Його.
12 But as many as receiued him, to them he gaue prerogatiue to be the sonnes of God, euen to them that beleeue in his Name.
А всім, хто прийняв Його й повірив у Його ім’я, Він дав право стати дітьми Божими,
13 Which are borne not of blood, nor of the will of the flesh, nor of ye wil of man, but of God.
народженими не від крові, не через тілесне бажання й не через бажання чоловіка, а народженими від Бога.
14 And that Word was made flesh, and dwelt among vs, (and we sawe the glorie thereof, as the glorie of the onely begotten Sonne of the Father) full of grace and trueth.
Слово стало людиною й оселилося серед нас. І ми бачили Його славу, славу як Єдинородного [Сина] від Отця, повного благодаті та істини.
15 Iohn bare witnesse of him, and cryed, saying, This was he of whom I said, He that commeth after me, was before me: for he was better then I.
Іван свідчив про Нього, проголошуючи: «Він Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде після мене, величніший за мене, бо Він був переді мною“».
16 And of his fulnesse haue all we receiued, and grace for grace.
Адже з Його повноти ми всі отримали благодать за благодаттю.
17 For the Lawe was giuen by Moses, but grace, and trueth came by Iesus Christ.
Бо Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина прийшли через Ісуса Христа.
18 No man hath seene God at any time: that onely begotten Sonne, which is in the bosome of the Father, he hath declared him.
Бога ніхто не бачив, тільки Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, – Він явив [Його].
19 Then this is the record of Iohn, when the Iewes sent Priestes and Leuites from Hierusalem, to aske him, Who art thou?
І ось свідчення Івана, коли юдейські керівники з Єрусалима надіслали до нього священників та левітів запитати Його: ―Ти хто?
20 And he confessed and denied not, and said plainely, I am not that Christ.
Він визнав, не заперечив, а визнав: ―Я не Христос!
21 And they asked him, What then? Art thou Elias? And he said, I am not. Art thou that Prophet? And he answered, No.
Вони запитали його: ―Тоді хто ти? Ілля? Він відповів: ―Ні! ―То ти Пророк? Він відповів: ―Ні!
22 Then said they vnto him, Who art thou, that we may giue an answere to them that sent vs? What sayest thou of thy selfe?
Вони ж запитали: ―Тоді хто ж ти? Щоб ми дали відповідь тим, хто надіслав нас. Що ти кажеш про себе?
23 He said, I am the voyce of him that cryeth in the wildernesse, Make straight the way of the Lord, as said the Prophet Esaias.
Він відповів, як сказав пророк Ісая: ―Я – «голос, який кличе в пустелі: „Приготуйте дорогу Господеві“».
24 Nowe they which were sent, were of the Pharises.
Посланці ж були із фарисеїв.
25 And they asked him, and saide vnto him, Why baptizest thou then, if thou be not that Christ, neither Elias, nor that Prophet?
Вони запитали його: ―Якщо ти не Христос, не Ілля й не Пророк, чому ж ти хрестиш?
26 Iohn answered them, saying, I baptize with water: but there is one among you, whom ye knowe not.
Іван відповів їм: ―Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте.
27 He it is that commeth after me, which was before me, whose shoe latchet I am not worthie to vnloose.
Він іде після мене, і я не достойний розв’язати ремінці Його сандалій.
28 These things were done in Bethabara beyond Iordan, where Iohn did baptize.
Це сталося у Віфанії, біля Йордану, де Іван хрестив.
29 The next day Iohn, seeth Iesus comming vnto him, and saith, Beholde that Lambe of God, which taketh away the sinne of the world.
Наступного дня Іван побачив Ісуса, Який ішов до нього, і сказав: «Ось Агнець Божий, Який бере [на Себе] гріх світу.
30 This is he of whom I saide, After me commeth a man, which was before me: for he was better then I.
Це Той, про Кого я казав: „Після мене йде Чоловік, величніший за мене, бо Він був переді мною“.
31 And I knewe him not: but because he should be declared to Israel, therefore am I come, baptizing with water.
Я сам не знав Його, але я прийшов хрестити водою для того, щоб Він був об’явлений Ізраїлеві».
32 So Iohn bare recorde, saying, I behelde that Spirit come downe from heauen, like a doue, and it abode vpon him,
Іван свідчив кажучи: «Я бачив Духа, Який сходив, як голуб, із неба й залишився на Ньому.
33 And I knewe him not: but he that sent me to baptize with water, he saide vnto me, Vpon whom thou shalt see that Spirit come downe, and tary still on him, that is he which baptizeth with the holy Ghost.
І я б не впізнав Його, але Той, Хто надіслав мене хрестити водою, сказав мені: „Над ким побачиш Духа, Який сходить та залишається, – Він є Той, Хто хрестить Святим Духом“.
34 And I sawe, and bare record that this is that Sonne of God.
Я бачив це та засвідчую, що Він – Син Божий».
35 The next day, Iohn stoode againe, and two of his disciples.
Наступного дня Іван знову стояв із двома своїми учнями.
36 And he behelde Iesus walking by, and said, Beholde that Lambe of God.
Побачивши Ісуса, Який ішов [повз них], сказав: «Ось Агнець Божий!»
37 And the two disciples heard him speake, and followed Iesus.
Обидва його учні, почувши ці слова, пішли за Ісусом.
38 Then Iesus turned about, and saw them follow, and saide vnto them, What seeke ye? And they saide vnto him, Rabbi (which is to say by interpretation, Master) where dwellest thou?
Обернувшись, Ісус побачив, що вони йдуть за Ним, і спитав їх: ―Чого ви шукаєте? Вони відповіли: ―Равві (що в перекладі означає «Учителю»), де Ти живеш?
39 He saide vnto them, Come, and see. They came and sawe where hee dwelt, and abode with him that day: for it was about the tenth houre.
Він відповів: ―Ідіть та побачите. Вони пішли та побачили, де Він живе, і залишились у Нього того дня. Це було близько десятої години.
40 Andrew, Simon Peters brother, was one of the two which had heard it of Iohn, and that followed him.
Одним із цих двох, що чули [слова] Івана та пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
41 The same founde his brother Simon first, and said vnto him, We haue founde that Messias, which is by interpretation, that Christ.
Він першим розшукав свого брата Симона й сказав йому: «Ми знайшли Месію» (що в перекладі означає «Христос»).
42 And he brought him to Iesus. And Iesus behelde him, and saide, Thou art Simon the sonne of Iona: thou shalt be called Cephas, which is by interpretation, a stone.
Він привів його до Ісуса. Подивившись на Нього, Ісус сказав: «Ти Симон, син Йони, будеш називатися Кифа» (що в перекладі означає «Петро»).
43 The day following, Iesus woulde goe into Galile, and founde Philip, and said vnto him, Followe me.
Наступного дня Ісус вирішив піти до Галілеї. Він знайшов Филипа та сказав йому: «Іди за Мною!»
44 Nowe Philip was of Bethsaida, the citie of Andrew and Peter.
Филип був із Віфсаїди, з того ж міста, що й Андрій та Петро.
45 Philippe founde Nathanael, and saide vnto him, Wee haue founde him of whom Moses did write in the Lawe, and the Prophetes, Iesus that sonne of Ioseph, that was of Nazareth.
Филип знайшов Нафанаїла й сказав йому: ―Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі та Пророки. Це Ісус, син Йосифа з Назарета.
46 Then Nathanael sayde vnto him, Can there any good thing come out of Nazareth? Philip saide to him, Come, and see.
Нафанаїл сказав: ―Хіба з Назарета може бути щось добре? Филип відповів: ―Іди та подивись!
47 Iesus sawe Nathanael comming to him, and saide of him, Beholde in deede an Israelite, in whom is no guile.
[Коли] Ісус побачив Нафанаїла, що йшов до Нього, то сказав про нього: ―Ось істинний ізраїльтянин, у якому немає лукавства.
48 Nathanael sayde vnto him, Whence knewest thou mee? Iesus answered, and sayd vnto him, Before that Philip called thee, when thou wast vnder the figge tree, I sawe thee.
Нафанаїл запитав: ―Звідки Ти мене знаєш? Ісус відповів йому: ―Ще перед тим, як Филип покликав тебе, Я бачив тебе під смоковницею.
49 Nathanael answered, and saide vnto him, Rabbi, thou art that Sonne of God: thou art that King of Israel.
Нафанаїл відповів: ―Равві, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлю!
50 Iesus answered, and sayde vnto him, Because I sayde vnto thee, I sawe thee vnder the figtree, beleeuest thou? thou shalt see greater things then these.
Ісус сказав у відповідь: ―Ти повірив, тому що Я сказав, що бачив тебе під смоковницею? Ти більше від цього побачиш.
51 And he saide vnto him, Verely, verely I say vnto you, hereafter shall yee see heauen open, and the Angels of God ascending, and descending vpon that Sonne of man.
Потім сказав: ―Істинно кажу вам: «ви побачите відкриті небеса й Божих ангелів, які підіймаються та опускаються»на Сина Людського.
