John 7
1 After these things, Iesus walked in Galile, and woulde not walke in Iudea: for the Iewes sought to kill him.
Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.
2 Nowe the Iewes feast of the Tabernacles was at hande.
А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.
3 His brethren therefore sayde vnto him, Depart hence, and goe into Iudea, that thy disciples may see thy woorkes that thou doest.
І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
4 For there is no man that doeth any thing secretely, and hee himselfe seeketh to be famous. If thou doest these things, shewe thy selfe to the worlde.
Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.
5 For as yet his brethren beleeued not in him.
Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
6 Then Iesus saide vnto them, My time is not yet come: but your time is alway readie.
А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.
7 The world can not hate you: but me it hateth, because I testifie of it, that the workes thereof are euill.
Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.
8 Go ye vp vnto this feast: I wil not go vp yet vnto this feast: for my time is not yet fulfilled.
Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.
9 These things he sayde vnto them, and abode still in Galile.
Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
10 But assoone as his brethren were gone vp, then went hee also vp vnto the feast, not openly, but as it were priuilie.
Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.
11 Then the Iewes sought him at the feast, and saide, Where is hee?
А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“
12 And much murmuring was there of him among the people. Some said, He is a good man: other sayd, Nay: but he deceiueth the people.
І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.
13 Howbeit no man spake openly of him for feare of the Iewes.
Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.
14 Nowe when halfe the feast was done, Iesus went vp into the Temple and taught.
У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
15 And the Iewes marueiled, saving, Howe knoweth this man the Scriptures, seeing that hee neuer learned!
І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“
16 Iesus answered them, and saide, My doctrine is not mine, but his that sent me.
Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.
17 If any man will doe his will, he shall knowe of the doctrine, whether it be of God, or whether I speake of my selfe.
Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.
18 Hee that speaketh of himselfe, seeketh his owne glorie: but hee that seeketh his glory that sent him, the same is true, and no vnrighteousnes is in him.
Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.
19 Did not Moses giue you a Law, and yet none of you keepeth the lawe? Why goe ye about to kill me?
Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“
20 The people answered, and said, Thou hast a deuil: who goeth about to kill thee?
Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“
21 Iesus answered, and saide to them, I haue done one worke, and ye all maruaile.
Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.
22 Moses therefore gaue vnto you circumcision, (not because it is of Moses, but of the fathers) and ye on the Sabbath day circumcise a man.
Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
23 If a man on the Sabbath receiue circumcision, that the Lawe of Moses should not be broken, be ye angrie with me, because I haue made a man euery whit whole on the Sabbath day?
Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?
24 Iudge not according to the appearance, but iudge righteous iudgement.
Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“
25 Then saide some of them of Hierusalem, Is not this he, whom they goe about to kill?
Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?
26 And beholde, he speaketh openly, and they say nothing to him: doe the rulers know in deede that this is in deede that Christ?
Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
27 Howbeit we know this man whence he is: but when that Christ commeth, no man shall knowe whence he is.
Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.
28 Then cried Iesus in the Temple as hee taught, saying, Ye both knowe mee, and knowe whence I am: yet am I not come of my selfe, but he that sent me, is true, whome ye knowe not.
І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
29 But I knowe him: for I am of him, and he hath sent me.
Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“
30 Then they sought to take him, but no man layde handes on him, because his houre was not yet come.
Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.
31 Now many of the people beleeued in him, and said, When that Christ commeth, will he doe moe miracles then this man hath done?
А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“
32 The Pharises heard that the people murmured these thinges of him, and the Pharises, and high Priestes sent officers to take him.
Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.
33 Then saide Iesus vnto them, Yet am I a little while with you, and then goe I vnto him that sent mee.
Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.
34 Ye shall seeke me, and shall not finde me, and where I am, can ye not come.
Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.
35 Then saide the Iewes amongs themselues, Whither will he goe, that we shall not finde him? Will he goe vnto them that are dispersed among the Grecians, and teache the Grecians?
Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?
36 What saying is this that hee saide, Ye shall seeke mee, and shall not finde mee? and where I am, cannot ye come?
Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“
37 Nowe in the last and great day of the feast, Iesus stoode and cried, saying, If any man thirst, let him come vnto me, and drinke.
А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!
38 Hee that beleeueth in mee, as saith the Scripture, out of his bellie shall flowe riuers of water of life.
Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.
39 (This spake hee of the Spirite which they that beleeued in him, should receiue: for the holy Ghost was not yet giuen, because that Iesus was not yet glorified.)
Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.
40 So many of the people, when they heard this saying, said, Of a trueth this is that Prophet.
А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“
41 Other saide, This is that Christ: and some said, But shall that Christ come out of Galile?
Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?
42 Saith not the Scripture that that Christ shall come of the seede of Dauid, and out of the towne of Beth-leem, where Dauid was?
Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“
43 So was there dissension among the people for him.
Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.
44 And some of them would haue taken him, but no man layde handes on him.
А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.
45 Then came the officers to the hie Priests and Pharises, and they said vnto them, Why haue ye not brought him?
І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“
46 The officers answered, Neuer man spake like this man.
Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.
47 Then answered them the Pharises, Are yee also deceiued?
А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?
48 Doeth any of the rulers, or of the Pharises beleeue in him?
Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?
49 But this people, which know not the Law, are cursed.
Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“
50 Nicodemus said vnto them, (he that came to Iesus by night, and was one of them.)
Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:
51 Doth our Law iudge a man before it heare him, and knowe what he hath done?
„Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“
52 They answered, and said vnto him, Art thou also of Galile? Searche and looke: for out of Galile ariseth no Prophet.
Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.
53 And euery man wet vnto his owne house.
І до дому свого́ пішов кожен.
