John 5
1 After that, there was a feast of the Iewes, and Iesus went vp to Hierusalem.
Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
2 And there is at Hierusalem by the place of the sheepe, a poole called in Ebrew Bethesda, hauing fiue porches:
А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.
3 In the which lay a great multitude of sicke folke, of blinde, halte, and withered, wayting for the mouing of the water.
У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.
4 For an Angel went downe at a certaine season into the poole, and troubled the water: whosoeuer then first, after the stirring of the water, stepped in, was made whole of whatsoeuer disease he had.
Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.
5 And a certaine man was there, which had bene diseased eight and thirtie yeeres.
А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.
6 When Iesus sawe him lie, and knew that he nowe long time had bene diseased, he saide vnto him, Wilt thou be made whole?
Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“
7 The sicke man answered him, Sir, I haue no man, when the water is troubled, to put me into the poole: but while I am comming, another steppeth downe before me.
Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.
8 Iesus said vnto him, Rise: take vp thy bed, and walke.
Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“
9 And immediatly the man was made whole, and tooke vp his bed, and walked: and the same day was the Sabbath.
І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,
10 The Iewes therefore said to him that was made whole, It is the Sabbath day: it is not lawfull for thee to cary thy bed.
тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.
11 He answered them, He that made me whole, he said vnto me, Take vp thy bed, and walke.
А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.
12 Then asked they him, What man is that which said vnto thee, Take vp thy bed and walke?
А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“
13 And he that was healed, knewe not who it was: for Iesus had conueied himselfe away from the multitude that was in that place.
Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.
14 And after that, Iesus founde him in the Temple, and said vnto him, Beholde, thou art made whole: sinne no more, lest a worse thing come vnto thee.
Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“
15 The man departed and tolde the Iewes that it was Iesus, which had made him whole.
Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.
16 And therefore the Iewes did persecute Iesus, and sought to slay him, because he had done these things on the Sabbath day.
І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.
17 But Iesus answered them, My Father worketh hitherto, and I worke.
А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.
18 Therefore the Iewes sought the more to kill him: not onely because he had broken the Sabbath: but said also that God was his Father, and made himselfe equall with God.
І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.
19 Then answered Iesus, and said vnto them, Verely, verely I say vnto you, The Sonne can doe nothing of himselfe, saue that he seeth the Father doe: for whatsoeuer things he doth, the same things doeth the Sonne in like maner.
Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.
20 For the Father loueth the Sonne, and sheweth him all things, whatsoeuer he himselfe doeth, and he will shewe him greater workes then these, that ye should marueile.
Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.
21 For likewise as the Father rayseth vp the dead, and quickeneth them, so the Sonne quickeneth whom he will.
Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.
22 For the Father iudgeth no man, but hath committed all iudgement vnto the Sonne,
Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,
23 Because that all men shoulde honour the Sonne, as they honour the Father: he that honoureth not the Sonne, the same honoureth not the Father, which hath sent him.
щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.
24 Verely, verely I say vnto you, he that heareth my worde, and beleeueth him that sent me, hath euerlasting life, and shall not come into condemnation, but hath passed from death vnto life. (aiōnios g166)
Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя. (aiōnios g166)
25 Verely, verely I say vnto you, the houre shall come, and now is, when the dead shall heare the voyce of the Sonne of God: and they that heare it, shall liue.
Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.
26 For as the Father hath life in himselfe, so likewise hath he giuen to the Sonne to haue life in himselfe,
Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
27 And hath giuen him power also to execute iudgement, in that he is the Sonne of man.
І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.
28 Marueile not at this: for the houre shall come, in the which all that are in the graues, shall heare his voyce.
Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,
29 And they shall come foorth, that haue done good, vnto ye resurrection of life: but they that haue done euil, vnto the resurrection of condemnation.
і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскре́сення життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.
30 I can doe nothing of mine owne selfe: as I heare, I iudge: and my iudgement is iust, because I seeke not mine owne will, but the will of the Father who hath sent me.
Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
31 If I should beare witnesse of my selfe, my witnesse were not true.
Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.
32 There is another that beareth witnesse of me, and I know that the witnesse, which he beareth of me, is true.
Є Інший, Хто сві́дчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.
33 Ye sent vnto Iohn, and he bare witnesse vnto the trueth.
Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.
34 But I receiue not the record of man: neuerthelesse these things I say, that ye might be saued.
Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.
35 He was a burning, and a shining candle: and ye would for a season haue reioyced in his light.
Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.
36 But I haue greater witnesse then the witnesse of Iohn: for the workes which the Father hath giuen me to finish, the same workes that I doe, beare witnesse of me, that the Father sent me.
Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!
37 And the Father himselfe, which hath sent me, beareth witnesse of me. Ye haue not heard his voyce at any time, neither haue ye seene his shape.
Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.
38 And his worde haue you not abiding in you: for whom he hath sent, him ye beleeued not.
Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.
39 Searche the Scriptures: for in them ye thinke to haue eternall life, and they are they which testifie of me. (aiōnios g166)
Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене! (aiōnios g166)
40 But ye will not come to me, that ye might haue life.
Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
41 I receiue not the prayse of men.
Від людей не приймаю Я слави,
42 But I know you, that ye haue not the loue of God in you.
але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.
43 I am come in my Fathers Name, and ye receiue me not: if another shall come in his owne name, him will ye receiue.
Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.
44 How can ye beleeue, which receiue honour one of another, and seeke not the honour that commeth of God alone?
Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?
45 Doe not thinke that I will accuse you to my Father: there is one that accuseth you, euen Moses, in whom ye trust.
Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!
46 For had ye beleeued Moses, ye would haue beleeued me: for he wrote of me.
Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
47 But if ye beleeue not his writings, how shall ye beleeue my wordes?
Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“
