John 20
1 Nowe the first day of the weeke came Marie Magdalene, early when it was yet darke, vnto the sepulchre, and sawe the stone taken away from the tombe.
Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранці, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.
2 Then she ranne, and came to Simon Peter, and to the other disciple whom Iesus loued, and saide vnto them, They haue taken away the Lord out of the sepulchre, and we knowe not where they haue laid him.
Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.
3 Peter therefore went forth, and the other disciple, and they came vnto the sepulchre.
Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.
4 So they ranne both together, but the other disciple did outrunne Peter, and came first to the sepulchre.
Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу.
5 And he stouped downe, and sawe the linnen clothes lying: yet went he not in.
І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.
6 Then came Simon Peter following him, and went into the sepulchre, and sawe the linnen clothes lye,
Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,
7 And the kerchiefe that was vpon his head, not lying with the linnen clothes, but wrapped together in a place by it selfe.
а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.
8 Then went in also the other disciple, which came first to the sepulchre, and he sawe it, and beleeued.
Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував.
9 For as yet they knewe not the Scripture, That he must rise againe from the dead.
Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.
10 And the disciples went away againe vnto their owne home.
Пійшли ж тодї ученики знов до себе.
11 But Marie stoode without at the sepulchre weeping: and as she wept, she bowed her selfe into the sepulchre,
Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,
12 And sawe two Angels in white, sitting, the one at the head, and the other at the feete, where the body of Iesus had laien.
і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.
13 And they said vnto her, Woman, why weepest thou? She said vnto them, They haue taken away my Lord, and I know not where they haue laide him.
І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.
14 When she had thus said, she turned her selfe backe, and sawe Iesus standing, and knewe not that it was Iesus.
І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.
15 Iesus saith vnto her, Woman, why weepest thou? whom seekest thou? She supposing that he had bene the gardener, said vnto him, Sir, if thou hast borne him hence, tell me where thou hast laid him, and I will take him away.
Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи мені, де Його положив, і я Його візьму.
16 Iesus saith vnto her, Marie. She turned her selfe, and said vnto him, Rabboni, which is to say, Master.
Рече їй Ісус: Мариє. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.
17 Iesus saith vnto her, Touch me not: for I am not yet ascended to my Father: but goe to my brethren, and say vnto them, I ascend vnto my Father, and to your Father, and to my God, and your God.
Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.
18 Marie Magdalene came and told the disciples that she had seene the Lord, and that he had spoken these things vnto her.
Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.
19 The same day then at night, which was the first day of the weeke, and when the doores were shut where the disciples were assembled for feare of the Iewes, came Iesus and stoode in the middes, and saide to them, Peace be vnto you.
Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.
20 And when he had so saide, he shewed vnto them his handes, and his side. Then were the disciples glad when they had seene the Lord.
І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій. Зрадїли тоді ученики, побачивши Господа.
21 Then saide Iesus to them againe, Peace be vnto you: as my Father sent me, so sende I you.
Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.
22 And when he had saide that, he breathed on them, and saide vnto them, Receiue the holy Ghost.
І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого.
23 Whosoeuers sinnes ye remit, they are remitted vnto them: and whosoeuers sinnes ye reteine, they are reteined.
Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому задержите, задержить ся.
24 But Thomas one of the twelue, called Didymus, was not with them when Iesus came.
Тома ж, один з дванайцяти, на прізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус.
25 The other disciples therefore saide vnto him, We haue seene the Lord: but he said vnto them, Except I see in his handes the print of the nailes, and put my finger into the print of the nailes, and put mine hand into his side, I will not beleeue it.
Сказали йому другі ученики: Ми видїли Господа. Він же сказав їм: Коли не побачу на руках Його рани од гвіздя, і не вложу руки моєї в бік Його, не пійму віри.
26 And eight dayes after, againe his disciples were within, and Thomas with them. Then came Iesus, when the doores were shut, and stood in the middes, and said, Peace be vnto you.
А по восьми днях знов були в середині ученики Його, й Тома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посерединї, і рече: Впокій вам.
27 After saide he to Thomas, Put thy finger here, and see mine hands, and put forth thine hand, and put it into my side, and be not faithlesse, but faithfull.
Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, івложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний.
28 Then Thomas answered, and said vnto him, Thou art my Lord, and my God.
І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій.
29 Iesus said vnto him, Thomas, because thou hast seene me, thou beleeuest: blessed are they that haue not seene, and haue beleeued.
Рече йому Ісус: Що видів єси мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не виділи, та й вірували.
30 And many other signes also did Iesus in the presence of his disciples, which are not written in this booke.
Багато ж инших ознак робив Ісус перед учениками своїми, що не написані в книзї сїй.
31 But these things are written, that ye might beleeue, that Iesus is that Christ that Sonne of God, and that in beleeuing ye might haue life through his Name.
Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.
