John 19
1 Then Pilate tooke Iesus and scourged him.
Тоді Пилат [наказав] узяти Ісуса й бичувати.
2 And the souldiers platted a crowne of thornes, and put it on his head, and they put on him a purple garment,
Воїни сплели вінок із тернини та поклали Йому на голову й одягли Його в багряницю,
3 And saide, Haile, King of the Iewes. And they smote him with their roddes.
підходили до Нього й казали: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!» І били Його по обличчю.
4 Then Pilate went foorth againe, and said vnto them, Behold, I bring him forth to you, that ye may knowe, that I finde no fault in him at all.
Пилат знову вийшов на двір і сказав юдеям: ―Ось я виводжу Його до вас на двір, щоб ви знали: я не знаходжу жодної підстави для Його звинувачення.
5 Then came Iesus foorth wearing a crowne of thornes, and a purple garment. And Pilate said vnto them, Beholde the man.
Коли Ісус вийшов із терновим вінком та зодягнений у багряницю, [Пилат] сказав їм: ―Ось Чоловік!
6 Then when the hie Priests and officers sawe him, they cried, saying, Crucifie, crucifie him. Pilate said vnto them, Take yee him and crucifie him: for I finde no fault in him.
Як тільки первосвященники й слуги побачили Його, то закричали: ―Розіпни! Розіпни [Його]! Пилат сказав їм: ―Візьміть Його ви та розіпніть, бо я не знаходжу ніякої провини в Ньому.
7 The Iewes answered him, We haue a lawe, and by our law he ought to die, because he made himselfe the Sonne of God.
Юдеї відповіли: ―У нас є Закон, і згідно з цим Законом Він повинен померти, бо Він видає Себе за Сина Божого.
8 When Pilate then heard that woorde, he was the more afraide,
Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався.
9 And went againe into the common hall, and saide vnto Iesus, Whence art thou? But Iesus gaue him none answere.
Він знов зайшов до преторії і сказав Ісусові: ―Звідки Ти? Але Ісус нічого йому не відповідав.
10 Then saide Pilate vnto him, Speakest thou not vnto me? Knowest thou not that I haue power to crucifie thee, and haue power to loose thee?
Пилат сказав Йому: ―Не говориш зі мною? Ти не розумієш, що я маю владу звільнити Тебе й маю владу розіп’яти Тебе?
11 Iesus answered, Thou couldest haue no power at all against me, except it were giuen thee from aboue: therefore he that deliuered me vnto thee, hath the greater sinne.
Ісус відповів: ―Ти б не мав влади наді Мною, якби вона не була дана тобі згори. Тому той, хто передав Мене тобі, має більший гріх.
12 From thence foorth Pilate sought to loose him, but the Iewes cried, saying, If thou deliuer him, thou art not Cesars friende: for whosoeuer maketh himselfe a King, speaketh against Cesar.
Відтоді Пилат намагався звільнити Ісуса, але юдеї продовжували кричати: ―Якщо ти Його відпустиш, ти не друг Кесаря. Кожен, хто робить себе царем, виступає проти Кесаря.
13 When Pilate heard this woorde, hee brought Iesus foorth, and sate downe in the iudgement seate in a place called the Pauement, and in Hebrewe, Gabbatha.
Коли Пилат почув ці слова, він вивів Ісуса й сів на місце судді, що зветься Кам’яний поміст, а єврейською – Гаввата.
14 And it was the Preparation of the Passeouer, and about the sixt houre: and hee sayde vnto the Iewes, Beholde your King.
Це був день Приготування Пасхи, було близько шостої години. [Пилат] сказав юдеям: ―Ось ваш Цар!
15 But they cried, Away with him, away with him, crucifie him. Pilate sayde vnto them, Shall I crucifie your King? The high Priestes answered, We haue no King but Cesar.
Вони закричали: ―Візьми, Візьми Його геть! Розіпни Його! Пилат запитав: ―Розіп’яти вашого Царя? Первосвященники відповіли: ―У нас немає царя, окрім Кесаря.
16 Then deliuered he him vnto them, to be crucified. And they tooke Iesus, and led him away.
Тоді Пилат віддав Його їм на розп’яття. Тож вони взяли Ісуса й повели.
17 And he bare his owne crosse, and came into a place named of dead mens Skulles, which is called in Hebrewe, Golgotha:
Несучи Свій хрест, Він прийшов на місце, що називається «місце Черепа» (єврейською – Голгофа).
18 Where they crucified him, and two other with him, on either side one, and Iesus in the middes.
Там Його розіп’яли, а з Ним і двох інших – по одному з обох боків; Ісус був посередині.
19 And Pilate wrote also a title, and put it on the crosse, and it was written, JESUS OF NAZARETH THE KING OF THE JEWES.
Пилат звелів зробити напис і прикріпити до хреста. На ньому було написано: ісус назарянин, цар юдеїв.
20 This title then read many of the Iewes: for the place where Iesus was crucified, was neere to the citie: and it was written in Hebrewe, Greeke and Latine.
Багато юдеїв читали цей напис, бо місце, де був розіп’ятий Ісус, було поблизу міста, а напис був написаний єврейською, латинською та грецькою.
21 Then saide the hie Priests of the Iewes to Pilate, Write not, The King of the Iewes, but that he sayd, I am King of the Iewes.
Юдейські первосвященники сказали Пилатові: ―Не пиши: «Цар юдеїв», але: «Він казав: „Я Цар юдеїв!“»
22 Pilate answered, What I haue written, I haue written.
Пилат відповів: ―Що написав, те й написав!
23 Then the souldiers, when they had crucified Iesus, tooke his garments (and made foure partes, to euery souldier a part) and his coat: and the coat was without seame wouen from the toppe throughout.
Коли солдати розіп’яли Ісуса, вони взяли Його одяг і поділили на чотири частини, по одній для кожного з них. Його сорочку вони також взяли, але сорочка була не зшита, а цільна, зіткана зверху донизу.
24 Therefore they sayde one to another, Let vs not deuide it, but cast lots for it, whose it shall be. This was that the Scripture might be fulfilled, which sayth, They parted my garments among them, and on my coate did cast lots. So the souldiers did these things in deede.
Тоді вони сказали між собою: «Не будемо її розривати, а киньмо жереб на неї – кому вона дістанеться». Це сталося, щоб збулося сказане в Писанні: «Вони розділили між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб». Тож воїни так і зробили.
25 Then stoode by the crosse of Iesus his mother, and his mothers sister, Marie the wife of Cleopas, and Marie Magdalene.
Біля хреста Ісуса стояли Його мати, сестра Його матері, Марія – дружина Клеопова та Марія Магдалина.
26 And when Iesus sawe his mother, and the disciple standing by, whom he loued, he said vnto his mother, Woman, beholde thy sonne.
Коли Ісус побачив там Свою матір та учня, якого Він любив і який стояв поруч із нею, промовив до Своєї матері: «Жінко, ось твій син!»
27 Then saide he to the disciple, Beholde thy mother: and from that houre, the disciple tooke her home vnto him.
Потім сказав учневі: «Ось твоя мати!» Відтоді учень узяв її до себе.
28 After, when Iesus knew that all things were performed, that the Scripture might be fulfilled, he said, I thirst.
Після цього, знаючи, що тепер усе звершилося, і щоб збулося Писання, Ісус сказав: «Я спраглий!»
29 And there was set a vessell full of vineger: and they filled a spondge with vineger: and put it about an Hyssope stalke, and put it to his mouth.
Там була повна посудина з оцтом. Тож вони змочили губку в оцті, настромили її на стебло гісопу та піднесли до вуст Ісуса.
30 Nowe when Iesus had receiued of the vineger, he saide, It is finished, and bowed his head, and gaue vp the ghost.
Спробувавши оцту, Ісус сказав: «Звершилося!» І, схиливши голову, віддав духа.
31 The Iewes then (because it was the Preparation, that the bodies should not remaine vpon the crosse on the Sabbath day: for that Sabbath was an hie day) besought Pilate that their legges might be broken, and that they might be taken downe.
Тоді був день Приготування, і юдеї не хотіли, щоб тіла залишалися на хрестах у Суботу, тому що та Субота була великим днем. Тому вони просили Пилата перебити ноги розіп’ятим та зняти їх.
32 Then came the souldiers and brake the legges of the first, and of the other, which was crucified with Iesus.
Воїни прийшли й перебили ноги першому, а потім і другому, розіп’ятому з Ним.
33 But when they came to Iesus, and saw that he was dead alreadie, they brake not his legges.
Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже мертвий, і не стали перебивати Йому ніг.
34 But one of the souldiers with a speare pearced his side, and foorthwith came there out blood and water.
Але один із воїнів списом проколов Ісусові бік, і одразу з рани потекли кров і вода.
35 And he that sawe it, bare recorde, and his record is true: and he knoweth that he saith true, that ye might beleeue it.
Той, хто бачив [це], свідчить, і його свідчення правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили.
36 For these things were done, that the Scripture shoulde be fulfilled, Not a bone of him shalbe broken.
Це сталося, щоб збулося Писання: «Жодна Його кістка не буде зламана».
37 And againe an other Scripture saith, They shall see him whom they haue thrust through.
І, знову ж, в іншому місці Писання каже: «Вони будуть дивитися на Того, Кого прокололи».
38 And after these things, Ioseph of Arimathea (who was a disciple of Iesus, but secretly for feare of the Iewes) besought Pilate that he might take downe the bodie of Iesus. And Pilate gaue him licence. He came then and tooke Iesus body.
Після цього Йосиф з Ариматеї попросив Пилата віддати йому тіло Ісуса. Йосиф був учнем Ісуса, але таємним, через страх перед юдеями. З дозволу Пилата він прийшов і забрав тіло Ісуса.
39 And there came also Nicodemus (which first came to Iesus by night) and brought of myrrhe and aloes mingled together about an hundreth pound.
Разом з Йосифом був і Никодим, який раніше приходив до Ісуса вночі. Никодим приніс суміш смирни й алое, приблизно сто літрів.
40 Then tooke they the body of Iesus, and wrapped it in linnen clothes with the odours, as the maner of the Iewes is to burie.
Узявши тіло Ісуса, вони загорнули його у льняне полотно з пахощами згідно з юдейськими звичаями поховання.
41 And in that place where Iesus was crucified, was a garden, and in the garden a newe sepulchre, wherein was neuer man yet laid.
На тому місці, де був розіп’ятий Ісус, був сад, а в саду була нова гробниця, у якій нікого ще не було поховано.
42 There then laide they Iesus, because of the Iewes Preparation day, for the sepulchre was neere.
Оскільки був день Приготування до юдейської Суботи й гробниця була поруч, вони поклали туди Ісуса.
