Job 41
1 Canst thou drawe out Liuiathan with an hooke, and with a line which thou shalt cast downe vnto his tongue?
Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
2 Canst thou cast an hooke into his nose? canst thou perce his iawes with an angle?
Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
3 Will he make many prayers vnto thee, or speake thee faire?
Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
4 Will hee make a couenant with thee? and wilt thou take him as a seruant for euer?
Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
5 Wilt thou play with him as with a bird? or wilt thou bynd him for thy maydes?
Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
6 Shall the companions baket with him? shall they deuide him among the marchants?
Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
7 Canst thou fill the basket with his skinne? or the fishpanier with his head?
Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
8 Lay thine hand vpon him: remember the battel, and do no more so.
Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
9 Behold, his hope is in vaine: for shall not one perish euen at the sight of him?
Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
10 None is so fearce that dare stirre him vp. Who is he then that can stand before me?
Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
11 Who hath preuented mee that I shoulde make an ende? Al vnder heauen is mine.
Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
12 I will not keepe silence concerning his partes, nor his power nor his comely proportion.
Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
13 Who can discouer the face of his garmet? or who shall come to him with a double bridle?
Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
14 Who shall open the doores of his face? his teeth are fearefull round about.
Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
15 The maiestie of his scales is like strog shields, and are sure sealed.
Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
16 One is set to another, that no winde can come betweene them.
Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
17 One is ioyned to another: they sticke together, that they cannot be sundered.
Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
18 His niesings make the light to shine, and his eyes are like the eyelids of the morning.
Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
19 Out of his mouth go lampes, and sparkes of fire leape out.
Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
20 Out of his nostrels commeth out smoke, as out of a boyling pot or caldron.
Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
21 His breath maketh the coales burne: for a flame goeth out of his mouth.
Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
22 In his necke remayneth strength, and labour is reiected before his face.
Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
23 The members of his bodie are ioyned: they are strong in themselues, and cannot be mooued.
М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
24 His heart is as strong as a stone, and as hard as the nether milstone.
Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
25 The mightie are afrayd of his maiestie, and for feare they faint in themselues.
Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
26 When the sword doeth touch him, he will not rise vp, nor for the speare, dart nor habergeon.
Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
27 He esteemeth yron as strawe, and brasse as rotten wood.
За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
28 The archer canot make him flee: ye stones of the sling are turned into stubble vnto him:
Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
29 The dartes are counted as strawe: and hee laugheth at the shaking of the speare.
Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
30 Sharpe stones are vnder him, and he spreadeth sharpe things vpon the myre.
Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
31 He maketh the depth to boyle like a pot, and maketh the sea like a pot of oyntment.
Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
32 He maketh a path to shine after him: one would thinke the depth as an hoare head.
Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
33 In the earth there is none like him: hee is made without feare.
Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
34 He beholdeth al hie things: he is a King ouer all the children of pride.
він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
