Job 36
1 Elihu also proceeded and sayde,
І далі Елігу казав:
2 Suffer me a litle, and I will instruct thee: for I haue yet to speake on Gods behalfe.
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
3 I will fetche my knowledge afarre off, and will attribute righteousnes vnto my Maker.
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
4 For truely my wordes shall not be false, and he that is perfect in knowledge, speaketh with thee.
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
5 Behold, the mighty God casteth away none that is mighty and valiant of courage.
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
6 He mainteineth not the wicked, but he giueth iudgement to the afflicted.
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 He withdraweth not his eyes from the righteous, but they are with Kings in ye throne, where he placeth them for euer: thus they are exalted.
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
8 And if they bee bound in fetters and tyed with the cordes of affliction,
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
9 Then will he shewe them their worke and their sinnes, because they haue bene proude.
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 He openeth also their eare to discipline, and commandeth them that they returne from iniquity.
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
11 If they obey and serue him, they shall end their dayes in prosperity, and their yeres in pleasures.
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
12 But if they wil not obey, they shall passe by the sworde, and perish without knowledge.
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
13 But the hypocrites of heart increase the wrath: for they call not when he bindeth them.
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 Their soule dyeth in youth, and their life among the whoremongers.
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
15 He deliuereth the poore in his affliction, and openeth their eare in trouble.
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
16 Euen so woulde he haue taken thee out of the streight place into a broade place and not shut vp beneath: and that which resteth vpon thy table, had bene full of fat.
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
17 But thou art ful of the iudgement of the wicked, though iudgement and equitie maintaine all things.
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
18 For Gods wrath is, least hee should take that away in thine abundance: for no multitude of giftes can deliuer thee.
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
19 Wil he regard thy riches? he regardeth not golde, nor all them that excel in strength.
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
20 Be not carefull in the night, howe he destroyeth the people out of their place.
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
21 Take thou heede: looke not to iniquitie: for thou hast chosen it rather then affliction.
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
22 Beholde, God exalteth by his power: what teacher is like him?
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
23 Who hath appointed to him his way? or who can say, Thou hast done wickedly?
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
24 Remember that thou magnifie his worke, which men behold.
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 All men see it, and men beholde it afarre off.
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
26 Beholde, God is excellent, and we knowe him not, neither can the nomber of his yeres bee searched out.
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
27 When he restraineth the droppes of water, the rayne powreth down by the vapour thereof,
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
28 Which raine the cloudes do droppe and let fall abundantly vpon man.
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
29 Who can know the diuisions of ye clouds and the thunders of his tabernacle?
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
30 Beholde, he spreadeth his light vpon it, and couereth the bottome of the sea.
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
31 For thereby hee iudgeth the people, and giueth meate abundantly.
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
32 He couereth the light with the clouds, and commandeth them to go against it.
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
33 His companion sheweth him thereof, and there is anger in rising vp.
Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
