Job 23
1 Bvt Iob answered and sayd,
А Йов відповів та й сказав:
2 Though my talke be this day in bitternes, and my plague greater then my groning,
„Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
3 Would God yet I knew how to finde him, I would enter vnto his place.
О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
4 I would pleade the cause before him, and fill my mouth with arguments.
Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
5 I would knowe the wordes, that he would answere me, and would vnderstand what he would say vnto me.
розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
6 Would he plead against me with his great power? No, but he would put strength in me.
Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
7 There the righteous might reason with him, so I shoulde be deliuered for euer from my Iudge.
Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
8 Behold, if I go to the East, he is not there: if to the West, yet I can not perceiue him:
Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
9 If to the North where he worketh, yet I cannot see him: he wil hide himselfe in the South, and I cannot beholde him.
на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
10 But he knoweth my way, and trieth mee, and I shall come forth like the gold.
А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
11 My foote hath followed his steps: his way haue I kept, and haue not declined.
Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
12 Neyther haue I departed from the commandement of his lippes, and I haue esteemed the words of his mouth more then mine appointed foode.
Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
13 Yet he is in one minde, and who can turne him? yea, he doeth what his minde desireth.
Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
14 For he will performe that, which is decreed of me, and many such things are with him.
бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
15 Therefore I am troubled at his presence, and in considering it, I am afraid of him.
Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
16 For God hath softened mine heart, and the Almightie hath troubled me.
А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
17 For I am not cut off in darknesse, but he hath hid the darkenesse from my face.
бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
