Job 22
1 Then Eliphaz the Temanite answered, and sayde,
І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 May a man be profitable vnto God, as he that is wise, may be profitable to himselfe?
„Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
3 Is it any thing vnto the Almightie, that thou art righteous? or is it profitable to him, that thou makest thy wayes vpright?
Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
4 Is it for feare of thee that he will accuse thee? or go with thee into iudgement?
Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
5 Is not thy wickednes great, and thine iniquities innumerable?
Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
6 For thou hast taken the pledge from thy brother for nought, and spoyled the clothes of the naked.
Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
7 To such as were wearie, thou hast not giuen water to drinke, and hast withdrawen bread from the hungrie.
Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
8 But the mightie man had the earth, and he that was in autoritie, dwelt in it.
А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
9 Thou hast cast out widowes emptie, and the armes of the fatherles were broken.
Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
10 Therefore snares are round about thee, and feare shall suddenly trouble thee:
тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
11 Or darkenes that thou shouldest not see, and abundance of waters shall couer thee.
твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
12 Is not God on hie in the heauen? and behold the height of the starres how hie they are.
Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
13 But thou sayest, How should God know? can he iudge through the darke cloude?
А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
14 The cloudes hide him that he can not see, and he walketh in the circle of heauen.
Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
15 Hast thou marked the way of the worlde, wherein wicked men haue walked?
Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
16 Which were cut downe before the time, whose foundation was as a riuer that ouerflowed:
що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
17 Which sayd vnto God, Depart from vs, and asked what the Almightie could do for them.
що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
18 Yet hee filled their houses with good things: but let the counsell of the wicked be farre from me.
А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
19 The righteous shall see them, and shall reioyce, and the innocent shall laugh them to scorne.
Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
20 Surely our substance is hid: but the fire hath deuoured the remnant of them.
„Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
21 Therefore acquaint thy selfe, I pray thee, with him, and make peace: thereby thou shalt haue prosperitie.
Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
22 Receiue, I pray thee, the law of his mouth, and lay vp his words in thine heart.
Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
23 If thou returne to the Almightie, thou shalt be buylt vp, and thou shalt put iniquitie farre from thy tabernacle.
Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
24 Thou shalt lay vp golde for dust, and the gold of Ophir, as the flintes of the riuers.
І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
25 Yea, the Almightie shalbe thy defence, and thou shalt haue plentie of siluer.
і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
26 And thou shalt then delite in the Almightie, and lift vp thy face vnto God.
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
27 Thou shalt make thy praier vnto him, and he shall heare thee, and thou shalt render thy vowes.
будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
28 Thou shalt also decree a thing, and he shall establish it vnto thee, and the light shall shine vpon thy wayes.
А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
29 When others are cast downe, then shalt thou say, I am lifted vp: and God shall saue the humble person.
Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
30 The innocent shall deliuer the yland, and it shalbe preserued by the purenes of thine hands.
Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
