< Job 21 >
1 Bvt Iob answered, and sayd,
А Йов відповів та й сказав:
2 Heare diligently my wordes, and this shalbe in stead of your consolations.
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 Suffer mee, that I may speake, and when I haue spoken, mocke on.
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
4 Doe I direct my talke to man? If it were so, how should not my spirit be troubled?
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
5 Marke mee, and be abashed, and lay your hand vpon your mouth.
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
6 Euen when I remember, I am afrayde, and feare taketh hold on my flesh.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
7 Wherefore do the wicked liue, and waxe olde, and grow in wealth?
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
8 Their seede is established in their sight with them, and their generation before their eyes.
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 Their houses are peaceable without feare, and the rod of God is not vpon them.
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 Their bullocke gendreth, and fayleth not: their cow calueth, and casteth not her calfe.
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 They send forth their children like sheepe, and their sonnes dance.
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
12 They take the tabret and harpe, and reioyce in the sound of the organs.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
13 They spend their dayes in wealth, and suddenly they go downe to the graue. (Sheol )
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol )
14 They say also vnto God, Depart from vs: for we desire not the knowledge of thy wayes.
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 Who is the Almightie, that we should serue him? and what profit should we haue, if we should pray vnto him?
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 Lo, their wealth is not in their hand: therfore let the counsell of the wicked bee farre from me.
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 How oft shall the candle of the wicked be put out? and their destruction come vpon them? he wil deuide their liues in his wrath.
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 They shall be as stubble before the winde, and as chaffe that the storme carieth away.
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 God wil lay vp the sorowe of the father for his children: when he rewardeth him, hee shall knowe it.
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 His eyes shall see his destruction, and he shall drinke of the wrath of the Almightie.
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
21 For what pleasure hath he in his house after him, when the nomber of his moneths is cut off?
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 Shall any teache God knowledge, who iudgeth the highest things?
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
23 One dyeth in his full strength, being in all ease and prosperitie.
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
24 His breasts are full of milke, and his bones runne full of marowe.
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
25 And another dieth in the bitternes of his soule, and neuer eateth with pleasure.
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
26 They shall sleepe both in the dust, and the wormes shall couer them.
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
27 Behold, I know your thoughts, and the enterprises, wherewith ye do me wrong.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 For ye say, Where is the princes house? and where is the tabernacle of the wickeds dwelling?
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 May ye not aske the that go by the way? and ye can not deny their signes.
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 But the wicked is kept vnto the day of destruction, and they shall be brought forth to the day of wrath.
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 Who shall declare his way to his face? and who shall reward him for that he hath done?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
32 Yet shall he be brought to the graue, and remaine in the heape.
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 The slimie valley shalbe sweete vnto him, and euery man shall draw after him, as before him there were innumerable.
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 How then comfort ye me in vaine, seeing in your answeres there remaine but lyes?
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“