Job 19
1 Bvt Iob answered, and said,
А Йов відповів та й сказав:
2 Howe long will yee vexe my soule, and torment me with wordes?
„Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?
3 Ye haue now ten times reproched me, and are not ashamed: ye are impudent toward mee.
Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!
4 And though I had in deede erred, mine errour remaineth with me.
Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.
5 But in deede if ye will aduance your selues against me, and rebuke me for my reproche,
Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?
6 Know nowe, that God hath ouerthrowen me, and hath compassed me with his net.
Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!
7 Beholde, I crie out of violence, but I haue none answere: I crie, but there is no iudgement.
Ось „ґвалт!“я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!
8 Hee hath hedged vp my way that I cannot passe, and he hath set darkenesse in my paths.
Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!
9 Hee hath spoyled mee of mine honour, and taken the crowne away from mine head.
Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!
10 He hath destroyed mee on euery side and I am gone: and he hath remoued mine hope like a tree.
Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.
11 And he hath kindled his wrath against me, and counteth mee as one of his enemies.
І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:
12 His armies came together, and made their way vpon me, and camped about my tabernacle.
полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.
13 He hath remooued my brethre farre from me, and also mine acquaintance were strangers vnto me.
Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,
14 My neighbours haue forsaken me, and my familiars haue forgotten me.
мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.
15 They that dwel in mine house, and my maydes tooke me for a stranger: for I was a stranger in their sight.
Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.
16 I called my seruant, but he would not answere, though I prayed him with my mouth.
Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.
17 My breath was strange vnto my wife, though I prayed her for the childrens sake of mine owne body.
Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.
18 The wicked also despised mee, and when I rose, they spake against me.
Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.
19 All my secret friends abhorred me, and they whome I loued, are turned against me.
Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.
20 My bone cleaueth to my skinne and to my flesh, and I haue escaped with the skinne of my teeth.
До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.
21 Haue pitie vpon me: haue pitie vpon me, (O yee my friendes) for the hande of God hath touched me.
Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!
22 Why do ye persecute me, as God? and are not satisfied with my flesh?
Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?
23 Oh that my wordes were nowe written! oh that they were written euen in a booke,
О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,
24 And grauen with an yron pen in lead, or in stone for euer!
коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!
25 For I am sure, that my Redeemer liueth, and he shall stand the last on the earth.
Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху
26 And though after my skin wormes destroy this bodie, yet shall I see God in my flesh.
цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
27 Whome I my selfe shall see, and mine eyes shall beholde, and none other for me, though my reynes are consumed within me.
сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!
28 But yee sayde, Why is hee persecuted? And there was a deepe matter in me.
Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“
29 Be ye afraide of the sworde: for the sworde will be auenged of wickednesse, that yee may knowe that there is a iudgement.
то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“
