Job 17
1 My breath is corrupt: my dayes are cut off, and the graue is readie for me.
Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
2 There are none but mockers with mee, and mine eye continueth in their bitternesse.
Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
3 Lay downe nowe and put me in suretie for thee: who is hee, that will touch mine hand?
Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
4 For thou hast hid their heart from vnderstanding: therefore shalt thou not set them vp on hie.
Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
5 For the eyes of his children shall faile, that speaketh flattery to his friends.
Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
6 Hee hath also made mee a byword of the people, and I am as a Tabret before them.
Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
7 Mine eye therefore is dimme for griefe, and all my strength is like a shadowe.
З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
8 The righteous shalbe astonied at this, and the innocent shalbe moued against ye hypocrite.
Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
9 But the righteous wil holde his way, and he whose hands are pure, shall increase his strength.
І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
10 All you therefore turne you, and come nowe, and I shall not finde one wise among you.
Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
11 My dayes are past, mine enterprises are broken, and the thoughts of mine heart
Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
12 Haue changed the nyght for the day, and the light that approched, for darkenesse.
вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
13 Though I hope, yet the graue shall bee mine house, and I shall make my bed in the darke. (Sheol h7585)
Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же. (Sheol h7585)
14 I shall say to corruption, Thou art my father, and to the worme, Thou art my mother and my sister.
До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
15 Where is then now mine hope? or who shall consider the thing, that I hoped for?
Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
