Job 15
1 Then answered Eliphaz the Temanite, and saide,
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 Shal a wise man speake words of ye winde, and fill his bellie with the East winde?
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 Shall he dispute with wordes not comely? or with talke that is not profitable?
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 Surely thou hast cast off feare, and restrainest prayer before God.
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 For thy mouth declareth thine iniquitie, seeing thou hast chosen ye tongue of the crafty.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 Thine owne mouth condemneth thee, and not I, and thy lippes testifie against thee.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 Art thou the first man, that was borne? and wast thou made before the hils?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 Hast thou heard the secret counsell of God, and doest thou restraine wisedome to thee?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 What knowest thou that we knowe not? and vnderstandest that is not in vs?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 With vs are both auncient and very aged men, farre older then thy father.
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 Seeme the consolations of God small vnto thee? is this thing strange vnto thee?
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 Why doeth thine heart take thee away, and what doe thine eyes meane,
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 That thou answerest to God at thy pleasure, and bringest such wordes out of thy mouth?
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 What is man, that he should be cleane? and he that is borne of woman, that he shoulde be iust?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Beholde, he founde no stedfastnesse in his Saintes: yea, the heauens are not cleane in his sight.
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 How much more is man abominable, and filthie, which drinketh iniquitie like water?
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 I will tell thee: heare me, and I will declare that which I haue seene:
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 Which wise men haue tolde, as they haue heard of their fathers, and haue not kept it secret:
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 To whome alone the land was giuen and no stranger passed through them.
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 The wicked man is continually as one that traueileth of childe, and the nomber of yeeres is hid from the tyrant.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 A sounde of feare is in his eares, and in his prosperitie the destroyer shall come vpon him.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 He beleeueth not to returne out of darknesse: for he seeth the sworde before him.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 He wandreth to and from for bread where he may: he knoweth that the day of darkenesse is prepared at hande.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 Affliction and anguish shall make him afraide: they shall preuaile against him as a King readie to the battell.
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 For he hath stretched out his hand against GOD, and made him selfe strong against the Almightie.
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 Therefore God shall runne vpon him, euen vpon his necke, and against the most thicke part of his shielde.
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 Because he hath couered his face with his fatnesse, and hath colloppes in his flancke.
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 Though he dwell in desolate cities, and in houses which no man inhabiteth, but are become heapes,
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 He shall not be rich, neither shall his substance continue, neither shall he prolong the perfection thereof in the earth.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 He shall neuer depart out of darkenesse: the flame shall drie vp his branches, and he shall goe away with the breath of his mouth.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 He beleeueth not that he erreth in vanitie: therefore vanitie shalbe his change.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 His branch shall not be greene, but shall be cut off before his day.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 God shall destroy him as the vine her sower grape, and shall cast him off, as the oliue doeth her flowre.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 For the congregation of the hypocrite shalbe desolate, and fire shall deuoure the houses of bribes.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 For they conceiue mischiefe and bring foorth vanitie, and their bellie hath prepared deceite.
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
