James 1
1 Iames a seruant of God, and of the Lord Iesus Christ, to the twelue Tribes, which are scattered abroade, salutation.
Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа. Дванадцятьом племенам, які в розсіянні. Вітання!
2 My brethren, count it exceeding ioy, when ye fall into diuers tentations,
Брати мої, вважайте за велику радість, коли ви проходите через різні випробування,
3 Knowing that ye trying of your faith bringeth forth patience,
знаючи, що випробування вашої віри веде до стійкості.
4 And let patience haue her perfect worke, that ye may be perfect and entier, lacking nothing.
А стійкість нехай має досконалу дію, щоб ви стали довершеними й бездоганними, без жодного недоліку.
5 If any of you lacke wisedome, let him aske of God, which giueth to all men liberally, and reprocheth no man, and it shalbe giuen him.
Якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить [її] в Бога, Який усім дарує щедро й без докору, і буде йому дано.
6 But let him aske in faith, and wauer not: for hee that wauereth, is like a waue of the sea, tost of the winde, and caried away.
Але нехай просить із вірою, анітрохи не вагаючись, бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, яку женуть і підіймають вітри.
7 Neither let that man thinke that hee shall receiue any thing of the Lord.
Нехай така людина навіть не думає, що вона отримає щось від Господа.
8 A double minded man is vnstable in all his waies.
[Це] людина двоєдушна, невизначена в усіх своїх шляхах.
9 Let the brother of lowe degree reioyce in that he is exalted:
Нехай незаможний брат хвалиться своїм звеличенням,
10 Againe hee that is rich, in that hee is made lowe: for as the flower of the grasse, shall he vanish away.
а багатий – своїм приниженням, бо він промине, наче польова квітка.
11 For as when the sunne riseth with heate, then the grasse withereth, and his flower falleth away, and the goodly shape of it perisheth: euen so shall the rich man wither away in all his waies.
Адже сходить палюче сонце, висушує рослину, її квітка опадає, і краса її обличчя зникає. Ось так і багатий загине у своїх починаннях.
12 Blessed is ye man, that endureth tentation: for when he is tried, hee shall receiue the crowne of life, which the Lord hath promised to them that loue him.
Блаженна людина, яка вистоює спокусу, бо, здобувши схвалення, вона отримає вінець життя, який Бог обіцяв тим, хто Його любить.
13 Let no man say when hee is tempted, I am tempted of God: for God can not bee tempted with euill, neither tempteth he any man.
Нехай ніхто під час спокуси не каже: «Я спокушений Богом». Адже Бог не може бути спокушений злом, і Він нікого не спокушає.
14 But euery man is tempted, when hee is drawen away by his owne concupiscence, and is entised.
Кожен спокушається, коли його зваблює й захоплює власне бажання.
15 Then when lust hath conceiued, it bringeth foorth sinne, and sinne when it is finished, bringeth foorth death.
Бажання, коли зачне, породжує гріх, а гріх, коли дозріє, породжує смерть.
16 Erre not, my deare brethren.
Любі мої брати, не вводьте себе в оману!
17 Euery good giuing, and euery perfect gift is from aboue, and commeth downe from the Father of lights, with whome is no variablenes, neither shadow of turning.
Кожен добрий дарунок і кожен досконалий дар походить згори, спускаючись від Отця світла, в Якому немає ні зміни, ні тіні переміни.
18 Of his owne will begate hee vs with the woorde of trueth, that we shoulde be as the first fruites of his creatures.
За Своєю волею Він породив нас Словом істини, щоб ми стали наче першим плодом [серед] Його творінь.
19 Wherefore my deare brethren, let euery man be swift to heare, slowe to speake, and slowe to wrath.
Любі мої брати, знайте: кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною до говоріння та повільною до гніву.
20 For the wrath of man doeth not accomplish the righteousnesse of God.
Бо гнів людський не виконує Божої праведності.
21 Wherefore lay apart all filthinesse, and superfluitie of maliciousnesse, and receiue with meekenes the word that is graffed in you, which is able to saue your soules.
Тому, відкинувши всяку нечистоту й рештки злоби, прийміть із лагідністю насаджене у вас Слово, яке може врятувати ваші душі.
22 And be ye doers of the word, and not hearers onely, deceiuing your owne selues.
Тож будьте виконавцями Слова, а не тільки слухачами, які обманюють самих себе.
23 For if any heare the woorde, and doe it not, he is like vnto a man, that beholdeth his naturall face in a glasse.
Бо якщо хтось є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає своє обличчя в дзеркалі:
24 For when he hath considered himselfe, hee goeth his way, and forgetteth immediately what maner of one he was.
вона побачила себе, відійшла й відразу ж забула, як виглядає.
25 But who so looketh in the perfect Lawe of libertie, and continueth therein, hee not being a forgetful hearer, but a doer of the woorke, shalbe blessed in his deede.
А хто вдивляється в досконалий Закон свободи й перебуває в ньому, [той] не слухач-забудько, а виконавець діла. Він буде блаженний у своїй діяльності.
26 If any man amog you seeme religious, and refraineth not his tongue, but deceiueth his owne heart, this mans religion is vaine.
Якщо хтось думає, що він побожний, [але] не приборкує свого язика, обманюючи своє серце, [то] його побожність нічого не варта.
27 Pure religion and vndefiled before God, euen the Father, is this, to visite the fatherlesse, and widdowes in their aduersitie, and to keepe himselfe vnspotted of the world.
Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем – це відвідування сиріт і вдів у їхньому горі [та] зберігання себе чистим від світу.
