Hebrews 7
1 For this Melchi-sedec was King of Salem, the Priest of the most high God, who met Abraham, as he returned from the slaughter of the Kings, and blessed him:
Бо цей Мелхиседе́к, цар Сали́му, священик Бога Всеви́шнього, що був стрів Авраама, як той вертався по пора́зці царів, і його поблагослови́в.
2 To whom also Abraham gaue the tithe of all things: who first is by interpretation King of righteousnes: after that, he is also King of Salem, that is, King of peace,
Авраам відділив йому й десяти́ну від усього, — найперше бо він визначає „цар праведности“, а потім „цар Сали́му“, цебто „цар миру“.
3 Without father, without mother, without kinred, and hath neither beginning of his dayes, neither ende of life: but is likened vnto the Sonne of God, and continueth a Priest for euer.
Він без ба́тька, без матері, без родово́ду, не мав ані поча́тку днів, ані кінця життя, уподо́бився Божому Сину, — пробуває священиком за́вжди.
4 Nowe consider how great this man was, vnto whome euen the Patriarke Abraham gaue the tithe of the spoyles.
Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
5 For verely they which are the childre of Leui, which receiue the office of the Priesthode, haue a commandement to take, according to the Law, tithes of the people (that is, of their bethren) though they came out of ye loynes of Abraham.
Ті з синів Леві́євих, що свяще́нство приймають, мають заповідь — брати за Зако́ном десятину з наро́ду, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових сте́гон.
6 But he whose kindred is not couted among them, receiued tithes of Abraham, and blessed him that had the promises.
Але цей, що не похо́дить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обі́тницю мав.
7 And without all contradiction the lesse is blessed of the greater.
І без усякої супере́чки більший меншого благословляє.
8 And here men that die, receiue tithes: but there he receiueth them, of whome it is witnessed, that he liueth.
І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе.
9 And to say as the thing is, Leui also which receiueth tithes, payed tithes in Abraham.
І, щоб сказати отак, через Авраама і Леві́й, що бере десятини, дав сам десятини.
10 For hee was yet in the loynes of his father Abraham, when Melchi-sedec met him.
Бо ще в ба́тькових сте́гнах він був, коли стрів його Мелхиседе́к.
11 If therefore perfection had bene by the Priesthoode of the Leuites (for vnder it the Lawe was established to the people) what needed it furthermore, that another Priest should rise after the order of Melchi-sedec, and not to be called after the order of Aaron?
Отож, коли б досконалість була через свяще́нство леви́тське, — бо люди Зако́на оде́ржали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседе́ковим, а не зватися за чином Ааро́новим?
12 For if the Priesthood be changed, then of necessitie must there be a change of the Lawe.
Коли бо свяще́нство зміняється, то з потреби буває переміна й Зако́ну.
13 For hee of whome these things are spoken, perteineth vnto another tribe, whereof no man serued at the altar.
Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до же́ртівника.
14 For it is euident, that our Lord sprung out of Iuda, concerning the which tribe Moses spake nothing, touching the Priesthood.
Бож відо́мо, що Госпо́дь наш походить від Юди, а про це плем'я́, про свяще́нство його, нічого Мойсей не сказав.
15 And it is yet a more euident thing, because that after the similitude of Melchi-sedec, there is risen vp another Priest,
І ще більше відо́мо, коли повстає на подобу Мелхиседе́ка Інший Священик,
16 Which is not made Priest after the Law of the carnal commandement, but after the power of the endlesse life.
що був не за зако́ном тілесної заповіді, але з сили незнища́льного життя.
17 For hee testifieth thus, Thou art a Priest for euer, after the order of Melchi-sedec. (aiōn g165)
Бо свідчить: „Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“. (aiōn g165)
18 For the commandement that went afore, is disanulled, because of the weakenes thereof, and vnprofitablenes.
Попере́дня бо заповідь відкладається через не́міч її та некори́сність.
19 For the Law made nothing perfite, but the bringing in of a better hope made perfite, whereby we drawe neere vnto God.
Бо не вдоскона́лив нічого Зако́н. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
20 And for as much as it is not without an othe (for these are made Priestes without an othe:
І поскільки воно не без клятви, —
21 But this is made with an othe by him that said vnto him, The Lord hath sworne, and will not repent, Thou art a Priest for euer, after the order of Melchi-sedec) (aiōn g165)
вони бо без клятви були́ священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: „Клявся Госпо́дь — і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“, — (aiōn g165)
22 By so much is Iesus made a suretie of a better Testament.
то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
23 And among them many were made Priests, because they were not suffered to endure, by the reason of death.
І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
24 But this man, because hee endureth euer, hath a Priesthood, which cannot passe from one to another. (aiōn g165)
але Цей, що навіки лишається, безперестанне Свяще́нство Він має. (aiōn g165)
25 Wherefore, hee is able also perfectly to saue them that come vnto God by him, seeing he euer liueth, to make intercession for them.
Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись.
26 For such an hie Priest it became vs to haue, which is holy, harmelesse, vndefiled, separate from sinners, and made hier then the heauens:
Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́,
27 Which needeth not daily as those hie Priests to offer vp sacrifice, first for his owne sinnes, and then for the peoples: for that did he once, when he offered vp himselfe.
що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше прино́сити жертви за власні гріхи, а потому за лю́дські гріхи, — бо Він це раз наза́вжди вчинив, принісши Само́го Себе.
28 For the Law maketh men hie Priestes, which haue infirmitie: but the word of the othe that was since the Lawe, maketh the Sonne, who is consecrated for euermore. (aiōn g165)
Зако́н бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Зако́ном, ставить Сина, Який досконалий навіки! (aiōn g165)
