Ezekiel 15

1 And thee word of the Lord came vnto me, saying,

І було́ мені слово Господнє таке:

2 Sonne of man, what commeth of the vine tree aboue all other trees? and of the vine braunch, which is among the trees of ye forest?

„Сину лю́дський, чим краще виногра́дове дерево від усякого дерева, та виногра́дна галу́зка, що була́ серед дерев лісови́х?

3 Shall wood bee taken thereof to doe any worke? or wil men take a pin of it to hang any vessel thereon?

Чи ві́зьметься з нього кусок дерева, щоб зробити яку роботу? Чи ві́зьмуть із нього кілка́, щоб повісити на ньому всяку річ?

4 Behold, it is cast in the fire to be consumed: the fire consumeth both the endes of it, and the middes of it is burnt. Is it meete for any worke?

Ось воно дане огне́ві на пожертя́. Оби́два кі́нці його поже́р огонь, а сере́дина його надгоріла, — чи надається воно до роботи?

5 Behold, when it was whole, it was meete for no worke: how much lesse shall it bee meete for any worke, when the fire hath consumed it, and it is burnt?

Як було воно непору́шним воно не надавалося на роботу, що́ ж тепер, коли огонь поже́р його, і воно надгоріло, то ще буде надаватися на роботу?

6 Therefore thus sayth the Lord God, As the vine tree, that is among the trees of the forest, which I haue giuen to the fire to be consumed, so will I giue the inhabitants of Ierusalem.

Тому так говорить Господь Бог: Як виногра́дове дерево між лісни́ми дере́вами, що Я дав його огне́ві на пожертя́, так дам Я ме́шканців Єрусалиму!

7 And I will set my face against them: they shall go out from one fire, and another fire shall consume them: and ye shall know, that I am the Lord, when I set my face against them,

І оберну́ Я лице Своє проти них, — з одно́го огню вони вийшли, та пожере їх другий огонь. І пізнаєте, ви, що Я — Господь, коли зверну́ Своє лице проти них!

8 And when I make the lande waste, because they haue greatly offended, saith the Lord God.

І віддам цей Край на спусто́шення, за те, що вони спроневі́рилися, говорить Госпо́дь Бог“.