Acts 6
1 And in those dayes, as the nomber of ye disciples grewe, there arose a murmuring of the Grecians towards ye Hebrewes, because their widowes were neglected in the dayly ministring.
У тї ж дні, як намножилось учеників, було наріканнє Єленян на Євреїв, що у щоденному служенню не дбають про вдовиць їх.
2 Then the twelue called the multitude of the disciples together, and sayd, It is not meete that we should leaue the worde of God to serue the tables.
Прикликавши ж дванайцять (апостоли) громаду учеників, рекли: Не лвчнть нам, покинувши слово Боже, служити при столах.
3 Wherefore brethren, looke ye out among you seuen men of honest report, and full of the holy Ghost, and of wisedome, which we may appoint to this busines.
Вигледїть же, брати, сїм мужів із вас доброї слави, повних Духа сьвятого та мудрости, котрих поставимо на сю потріб.
4 And we will giue our selues continually to prayer, and to the ministration of the worde.
Ми ж у молитві і в служенню слова пробувати мем.
5 And the saying pleased the whole multitude: and they chose Steuen a man full of fayth and of the holy Ghost, and Philippe, and Prochorus, and Nicanor, and Timon, and Parmenas, and Nicolas a Proselyte of Antiochia,
І вподобалось слово всїй громаді; і вибрали СтеФана, чоловіка, повного віри і Духа сьвятого, та Филипа, та Прохора, та Никанора, та Тимона, та Пармена, та Миколая, нововірця з Антиохиї,
6 Which they set before the Apostles: and they prayed, and layed their hands on them.
котрих поставили перед апостолами, і помолившись положили вони руки на них.
7 And the worde of God increased, and the nomber of the disciples was multipled in Hierusalem greatly, and a great company of the Priests were obedient to the faith.
І росло слово Боже, і намножувалось число учеників у Єрусалимі вельми, й велике множество сьвящеників покорилось вірі.
8 Now Steuen full of faith and power, did great wonders and miracles among the people.
Стефан же, повний віри й сили, робив чудеса і ознаки великі між народом.
9 Then there arose certaine of the Synagogue, which are called Libertines, and Cyrenians, and of Alexandria, and of them of Cilicia, and of Asia, and disputed with Steuen.
Устали ж деякі з школи, званої Либертинців, та Киринейцїв, та Александрийцїв і тих, що з Киликиї та Азиї, перепитуючись із Стефаном.
10 But they were not able to resist the wisdome, and the Spirit by the which he spake.
І не здолїли встояти проти премудрости й духа, яким глаголав.
11 Then they suborned men, which saide, We haue heard him speake blasphemous wordes against Moses, and God.
Тодї підгустили вони людей, щоб казали, що чули ми його, як він промовляв слова хульні на Мойсея і Бога.
12 Thus they mooued the people and the Elders, and the Scribes: and running vpon him, caught him, and brought him to the Councill,
І підбурили народ, і старшину, й письменників, і напавши схопили його, і привели в раду,
13 And set forth false witnesses, which sayd, This man ceasseth not to speake blasphemous wordes against this holy place, and the Law.
і поставили кривих сьвідків, що казали: Сей чоловік не перестає слова хульні говорити проти місця сього сьвятого і проти закону
14 For we haue heard him say, that this Iesus of Nazareth shall destroy this place, and shall change the ordinances, which Moses gaue vs.
чули бо ми, як він казав, що Ісус Назорей зруйнує місце се й перемінить, звичаї, котрі Мойсей передав нам.
15 And as all that sate in the Councill, looked stedfastly on him, they saw his face as it had bene the face of an Angel.
І дивлячись пильно на него всї, що сидїли в радї, видїли лице його якби лице ангела.
