Acts 12
1 Nowe about that time, Herod the King stretched forth his hands to vexe certaine of the Church,
Під той же час здвигнув цар Ірод руки, щоб мучити деяких із церкви.
2 And he killed Iames the brother of Iohn with the sword.
Вбив же Якова, брата Йоанового, мечем,
3 And when he sawe that it pleased the Iewes, he proceeded further, to take Peter also (then were the dayes of vnleauened bread.)
а видївши, що се подобаєть ся Жидам, постановив схопити й Петра. (Були ж дні опрісноків.)
4 And when he had caught him, he put him in prison, and deliuered him to foure quaternions of souldiers to be kept, intending after the Passeouer to bring him foorth to the people.
І схопивши його, посадив у темницю, передавши чотиром четверицям воїнів стерегти його, задумавши після пасхи вивести його перед народ.
5 So Peter was kept in prison, but earnest prayer was made of ye Church vnto God for him.
Стережено ж Петра в темниці; церква ж без перестану молилась Богу за него.
6 And when Herod woulde haue brought him out vnto the people, the same night slept Peter betweene two souldiers, bound with two chaines, and the keepers before the doore, kept the prison.
Як же мав його вивести Ірод, спав тієї ночи Петр між двома воїнами, скований двома залїзами; а сторожі перед дверима стерегли темниці.
7 And behold the Angel of the Lord came vpon them, and a light shined in the house, and he smote Peter on the side, and raysed him vp, saying, Arise quickely. And his chaines fell off from his handes.
І ось ангел Господень став перед ним, і сьвітло засияло в будинку; торкнувши ж у бік Петра, підвів його, говорячи: Уставай боржій. І поспадали кайдани з рук його.
8 And the Angel saide vnto him, Girde thy selfe, and binde on thy sandales. And so he did. Then he said vnto him, Cast thy garment about thee, and follow me.
І рече ангел до него: Підпережись та підвяжи постоли твої. Зробив же так. І рече йому: Надїнь одежу твою, та йди за мною.
9 So Peter came out and followed him, and knewe not that it was true, which was done by the Angel, but thought he had seene a vision.
І, вийшовши, вийшов слїдом за ним, і не знав, що се правда, що сталось через ангела; думав же, що видїннє бачить.
10 Nowe when they were past the first and the second watch, they came vnto the yron gate, that leadeth vnto the citie, which opened to them by it owne accord, and they went out, and passed through one streete, and by and by the Angel departed from him.
Минувши ж перву сторожу й другу, прийшли до залїзних воріт, що вели в город, котрі самі собою відчинились їм; і вийшовши пройшли одну улицю, і зараз відступив ангел від него.
11 And when Peter was come to himselfe, he said, Nowe I know for a trueth, that the Lord hath sent his Angel, and hath deliuered me out of the hand of Herod, and from all the wayting for of the people of the Iewes.
І, прийшовши Петр до себе, рече: Тепер знаю справді, що післав Господь ангела свого, і вирвав мене з руки Іродової і від усього дожидання народу Жидівського.
12 And as he considered the thing, he came to the house of Marie, the mother of Iohn, whose surname was Marke, where many were gathered together, and prayed.
І зміркувавши, прийшов до хати Мариї, матери Йоана, званого Марком, де многі зібрались і молились.
13 And when Peter knocked at the entrie doore, a maide came foorth to hearken, named Rhode,
Як же постукав Петр у сїнешні двері, вийшла послухати дївчина, на ймя Рода;
14 But when she knew Peters voyce, she opened not the entrie doore for gladnesse, but ranne in, and tolde howe Peter stood before the entrie.
і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила дверей, а вбігши, сповістила, що Петр стоїть під дверима.
15 But they said vnto her, Thou art mad. Yet she affirmed it constantly, that it was so. Then said they, It is his Angel.
Вони ж сказали до неї: Збожеволіла єси. Вона ж таки говорила, що се так. Вони ж казали: Се ангел його.
16 But Peter continued knocking, and when they had opened it, and sawe him, they were astonied.
Петр же не перестав стукати; відчинивши ж, увиділи його, та й здивувались.
17 And he beckened vnto them with the hand, to hold their peace, and told them how the Lord had brought him out of the prison. And he saide, Goe shewe these things vnto Iames and to the brethren: and he departed and went into an other place.
Махнувши ж їм рукою, щоб мовчали, оповів їм, як Господь вивів його з темниці. Рече ж: Сповістіть Якова та братів про се. І, вийшовши, пійшов у друге місце.
18 Nowe assoone as it was day, there was no small trouble among the souldiers, what was become of Peter.
Скоро ж настав день, зробивсь немалий переполох між воїнами, що стало ся з Петром.
19 And when Herod had sought for him, and found him not, he examined the keepers, and commanded them to be led to be punished. And he went downe from Iudea to Cesarea, and there abode.
Ірод же, пошукавши його, й не знайшовши, судив сторожів, та й звелїв покарати їх. І перейшовши з Юдеї в Кесарию, жив (там).
20 Then Herod was angrie with them of Tyrus and Sidon, but they came all with one accord vnto him, and perswaded Blastus the Kings Chamberlaine, and they desired peace, because their countrey was nourished by the Kings land.
Лютував же Ірод на Тирян та на Сидонян. Прийшовши ж однодушно до него, й приєднавши Бласта, царського постельника, просили примирря; бо земля їх живилась од царської.
21 And vpon a day appointed, Herod arayed himselfe in royall apparell, and sate on the iudgement seate, and made an oration vnto them.
Призначеного ж дня Ірод, одігшись у царські шати і сівши на престолі, промовляв до них:
22 And the people gaue a shoute, saying, The voyce of God, and not of man.
Народ же покликував: Голос Бога, а не чоловіка!
23 But immediatly the Angel of the Lord smote him, because he gaue not glorie vnto God, so that he was eaten of wormes, and gaue vp the ghost.
Зараз же поразив його ангел Господень за те, що не віддав слави Богу; і з'їли його черви, і вмер.
24 And the worde of God grewe, and multiplied.
Слово ж Боже росло і множилось.
25 So Barnabas and Saul returned from Hierusalem, when they had fulfilled their office, and tooke with them Iohn, whose surname was Marke.
Варнава ж та Савло вернулись із Єрусалиму, сповнивши службу, і взявши з собою Йоана, званого Марком.
