Acts 10
1 Futhermore there was a certaine man in Cesarea called Cornelius, a captaine of the band called the Italian band,
Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.
2 A deuoute man, and one that feared God with all his housholde, which gaue much almes to the people, and prayed God continually.
З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.
3 He sawe in a vision euidently (about the ninth houre of the day) an Angel of God comming in to him, and saying vnto him, Cornelius.
Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“
4 But when hee looked on him, hee was afrayd, and sayd, What is it, Lord? and he sayd vnto him, Thy prayers and thine almes are come vp into remembrance before God.
Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
5 Nowe therefore send men to Ioppa, and call for Simon, whose surname is Peter.
Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.
6 Hee lodgeth with one Simon a Tanner, whose house is by the sea side: he shall tell thee what thou oughtest to doe.
Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.
7 And when the Angel which spake vnto Cornelius, was departed, he called two of his seruants, and a souldier that feared God, one of them that waited on him,
Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,
8 And tolde them all things, and sent them to Ioppa.
і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.
9 On the morow as they went on their iourney, and drew neere vnto the citie, Peter went vp vpon the house to pray, about the sixt houre.
А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
10 Then waxed hee an hungred, and would haue eaten: but while they made some thing ready, he fell into a trance.
І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,
11 And hee sawe heauen opened, and a certaine vessell come downe vnto him, as it had bene a great sheete, knit at the foure corners, and was let downe to the earth.
і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.
12 Wherein were all maner of foure footed beastes of the earth, and wilde beastes and creeping things, and foules of the heauen.
У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.
13 And there came a voyce to him, Arise, Peter: kill, and eate.
І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“
14 But Peter sayd, Not so, Lord: for I haue neuer eaten any thing that is polluted, or vncleane.
А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“
15 And the voyce spake vnto him againe the second time, The things that God hath purified, pollute thou not.
І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“
16 This was so done thrise: and the vessell was drawen vp againe into heauen.
І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.
17 Nowe while Peter douted in himselfe what this vision which he had seene, meant, beholde, the men which were sent from Cornelius, had inquired for Simons house, and stoode at the gate,
Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,
18 And called, and asked, whether Simon, which was surnamed Peter, were lodged there.
і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“
19 And while Peter thought on the vision, the Spirit sayde vnto him, Beholde, three men seeke thee.
Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.
20 Arise therefore, and get thee downe, and goe with them, and doute nothing: For I haue sent them.
Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“
21 Then Peter went downe to the men, which were sent vnto him from Cornelius, and sayd, Beholde, I am he whome ye seeke: what is the cause wherefore ye are come?
І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“
22 And they sayd, Cornelius the captaine, a iust man, and one that feareth God, and of good report among all the nation of the Iewes, was warned from heauen by an holy Angel, to send for thee into his house, and to heare thy wordes.
А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.
23 Then called he them in, and lodged them, and the next day, Peter went foorth with them, and certaine brethren from Ioppa accompanied him.
Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.
24 And the day after, they entred into Cesarea. Nowe Cornelius waited for them, and had called together his kinsemen, and special friends.
І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.
25 And it came to passe as Peter came in, that Cornelius met him, and fell downe at his feete, and worshipped him.
А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
26 But Peter tooke him vp, saying, Stand vp: for euen I my selfe am a man.
Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“
27 And as he talked with him, he came in, and found many that were come together.
І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
28 And he sayd vnto them, Ye know that it is an vnlawfull thing for a man that is a Iewe, to company, or come vnto one of another nation: but God hath shewed me, that I should not call any man polluted, or vncleane.
і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.
29 Therefore came I vnto you without saying nay, when I was sent for. I aske therefore, for what intent haue ye sent for me?
Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“
30 Then Cornelius sayd, Foure dayes agoe, about this houre, I fasted, and at the ninth houre I prayed in mine house, and beholde, a man stood before me in bright clothing,
А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
31 And sayd, Cornelius, thy prayer is heard, and thine almes are had in remembrance in the sight of God.
й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.
32 Send therefore to Ioppa, and call for Simon, whose surname is Peter (he is lodged in the house of Simon a Tanner by the sea side) who when he commeth, shall speake vnto thee.
Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.
33 Then sent I for thee immediately, and thou hast well done to come. Nowe therefore are we all here present before God, to heare all things that are commanded thee of God.
Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.
34 Then Peter opened his mouth, and sayd, Of a trueth I perceiue, that God is no accepter of persons.
А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,
35 But in euery nation he that feareth him, and worketh righteousnesse, is accepted with him.
але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.
36 Ye know the worde which God hath sent to the children of Israel, preaching peace by Iesus Christ, which is Lord of all:
Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.
37 Euen the worde which came through all Iudea, beginning in Galile, after the baptisme which Iohn preached.
Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
38 To wit, howe God anointed Iesus of Nazareth with the holy Ghost, and with power: who went about doing good, and healing all that were oppressed of the deuill: for God was with him.
Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
39 And we are witnesses of all things which he did both in the land of the Iewes, and in Hierusalem, whom they slewe, hanging him on a tree.
І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.
40 Him God raysed vp the third day, and caused that he was shewed openly:
Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,
41 Not to all the people, but vnto the witnesses chosen before of God, euen to vs which did eate and drinke with him, after he arose from the dead.
не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
42 And he commanded vs to preach vnto the people, and to testifie, that it is he that is ordained of God a iudge of quicke and dead.
І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
43 To him also giue all the Prophets witnesse, that through his Name all that beleeue in him, shall receiue remission of sinnes.
Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.
44 While Peter yet spake these wordes, the holy Ghost fell on al them which heard the word.
Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.
45 So they of the circumcision which beleeued, were astonied, as many as came with Peter, because that on the Gentiles also was powred out the gift of the holy Ghost.
А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!
46 For they heard them speake with tongues, and magnifie God. Then answered Peter,
Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:
47 Can any man forbid water, that these should not be baptized, which haue receiued the holy Ghost, as well as we?
„Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“
48 So he commanded them to be baptized in the Name of the Lord. Then prayed they him to tary certaine dayes.
І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
