2 Samuel 22
1 And Dauid spake the woordes of this song vnto the Lord, what time the Lord had deliuered him out of the handes of all his enemies, and out of the hand of Saul.
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 And he sayd, The Lord is my rocke and my fortresse, and he that deliuereth mee.
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 God is my strength, in him will I trust: my shielde, and the horne of my saluation, my hie tower and my refuge: my Sauiour, thou hast saued me from violence.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 I will call on the Lord, who is worthy to be praysed: so shall I be safe from mine enemies.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 For the pangs of death haue compassed me: the floods of vngodlinesse haue made mee afrayd.
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol h7585)
7 But in my tribulation did I call vpon the Lord, and crie to my God, and he did heare my voyce out of his temple, and my crie did enter into his eares.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 Then the earth trembled and quaked: the foundations of the heauens mooued and shooke, because he was angrie.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 Smoke went out at his nostrels, and consuming fire out of his mouth: coles were kindled thereat.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 He bowed the heauens also, and came downe, and darkenes was vnder his feete.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 And he rode vpon Cherub and did flie, and hee was seene vpon the winges of the winde.
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 And hee made darkenesse a Tabernacle round about him, euen the gatherings of waters, and the cloudes of the ayre.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 At the brightnesse of his presence the coles of fire were kindled.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 The Lord thundred from heauen, and the most hie gaue his voyce.
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 He shot arrowes also, and scattered them: to wit, lightning, and destroyed them.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 The chanels also of the sea appeared, euen the foundations of the worlde were discouered by the rebuking of the Lord, and at the blast of the breath of his nostrels.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 He sent from aboue, and tooke me: hee drewe me out of many waters.
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 He deliuered me from my strong enemie, and from them that hated me: for they were too strong for me.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 They preuented me in the day of my calamitie, but the Lord was my stay,
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 And brought me foorth into a large place: he deliuered me, because he fauoured me.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 The Lord rewarded me according to my righteousnesse: according to the purenesse of mine handes he recompensed me.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 For I kept the wayes of the Lord, and did not wickedly against my God.
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 For all his lawes were before me, and his statutes: I did not depart therefrom.
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 I was vpright also towarde him, and haue kept me from my wickednesse.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 Therefore the Lord did reward me according to my righteousnesse, according to my purenesse before his eyes.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 With the godly thou wilt shewe thy selfe godly: with the vpright man thou wilt shew thy selfe vpright.
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 With the pure thou wilt shewe thy selfe pure, and with the frowarde thou wilt shew thy selfe frowarde.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 Thus thou wilt saue the poore people: but thine eyes are vpon the hautie to humble them.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 Surely thou art my light, O Lord: and the Lord will lighten my darkenes.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 For by thee haue I broken through an hoste, and by my God haue I leaped ouer a wall.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 The way of God is vncorrupt: the word of the Lord is tryed in the fire: he is a shield to all that trust in him.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 For who is God besides the Lord? and who is mightie, saue our God?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 God is my strength in battel, and maketh my way vpright.
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 He maketh my feete like hindes feete, and hath set me vpon mine hie places.
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 He teacheth mine handes to fight, so that a bowe of brasse is broken with mine armes.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 Thou hast also giuen me the shield of thy saluation, and thy louing kindnesse hath caused me to increase.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Thou hast inlarged my steppes vnder me, and mine heeles haue not slid.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 I haue pursued mine enemies and destroyed them, and haue not turned againe vntill I had consumed them.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 Yea, I haue consumed them and thrust them through, and they shall not arise, but shall fall vnder my feete.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 For thou hast girded me with power to battell, and them that arose against me, hast thou subdued vnder me.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 And thou hast giuen me the neckes of mine enemies, that I might destroy them that hate me.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 They looked about, but there was none to saue them, euen vnto the Lord, but he answered them not.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 Then did I beate them as small as the dust of the earth: I did treade them flat as the clay of the streete, and did spread them abroad.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 Thou hast also deliuered me from the contentions of my people: thou hast preserued me to be the head ouer nations: the people which I knewe not, doe serue me.
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 Strangers shalbe in subiection to me: assoone as they heare, they shall obey me.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 Strangers shall shrinke away, and feare in their priuie chambers.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 Let the Lord liue, and blessed be my strength: and God, euen the force of my saluation be exalted.
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 It is God that giueth me power to reuenge me, and subdue the people vnder me,
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 And rescueth me from mine enemies: (thou also hast lift me vp from them that rose against me, thou hast deliuered me from the cruell man.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Therefore I will praise thee, O Lord amog the nations, and will sing vnto thy Name)
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 He is the tower of saluation for his King, and sheweth mercie to his anointed, euen to Dauid, and to his seede for euer.
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
