< 2 Peter 1 >
1 Simon Peter a seruant and an Apostle of Iesus Christ, to you which haue obteined like precious faith with vs by the righteousnesse of our God and Sauiour Iesus Christ:
Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа. Тим, хто завдяки праведності нашого Бога й Спасителя Ісуса Христа отримав таку ж дорогоцінну віру, як і ми.
2 Grace and peace be multiplied to you, through the acknowledging of God, and of Iesus our Lord,
Нехай благодать і мир вам примножаться в пізнанні Бога та Ісуса, нашого Господа.
3 According as his diuine power hath giuen vnto vs all things that perteine vnto life and godlinesse, through the acknowledging of him that hath called vs vnto glory and vertue.
Його божественна сила дала нам усе для життя й побожності через пізнання Того, Хто покликав нас Своєю славою й доброчесністю.
4 Whereby most great and precious promises are giuen vnto vs, that by them ye should be partakers of the diuine nature, in that ye flee the corruption, which is in the worlde through lust.
Завдяки їм нам даровані великі та дорогоцінні обітниці, щоб через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши розтління, яке існує у світі через лихі бажання.
5 Therefore giue euen all diligence thereunto: ioyne moreouer vertue with your faith: and with vertue, knowledge:
Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до вашої віри доброчесність, до доброчесності – знання,
6 And with knowledge, temperance: and with temperance, patience: and with patience, godlines:
до знання – стриманість, до стриманості – терпеливість, до терпеливості – побожність,
7 And with godlines, brotherly kindnes: and with brotherly kindnes, loue.
до побожності – братолюбство, а до братолюбства – любов.
8 For if these things be among you, and abound, they will make you that ye neither shalbe idle, nor vnfruitfull in the acknowledging of our Lord Iesus Christ:
Бо якщо ви все це маєте й воно примножується [серед вас], то не будете бездіяльними чи безплідними у пізнанні Господа нашого Ісуса Христа.
9 For he that hath not these things, is blinde, and can not see farre off, and hath forgotten that he was purged from his olde sinnes.
А в кого цього немає, той короткозорий, [навіть] сліпий, і забув про очищення від своїх минулих гріхів.
10 Wherefore, brethren, giue rather diligence to make your calling and election sure: for if ye doe these things, ye shall neuer fall.
Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, бо, роблячи так, ніколи не спіткнетесь
11 For by this meanes an entring shalbe ministred vnto you aboundantly into the euerlasting kingdome of our Lord and Sauiour Iesus Christ. (aiōnios )
і будете щедро забезпечені [правом] увійти до вічного Царства Господа й Спасителя нашого Ісуса Христа. (aiōnios )
12 Wherefore, I will not be negligent to put you alwayes in remembrance of these things, though that ye haue knowledge, and be stablished in the present trueth.
Тому я постійно нагадуватиму вам про це, хоча ви це знаєте й утверджені в теперішній істині.
13 For I thinke it meete as long as I am in this tabernacle, to stirre you vp by putting you in remembrance,
Бо вважаю за праведне, доки я ще в цьому наметі, спонукати вас нагадуванням,
14 Seeing I knowe that the time is at hand that I must lay downe this my tabernacle, euen as our Lord Iesus Christ hath shewed me.
знаючи, що зняття мого намету вже близько, як і відкрив мені наш Господь Ісус Христос.
15 I will endeuour therefore alwayes, that ye also may be able to haue remembrance of these things after my departing.
Я дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали.
16 For we followed not deceiuable fables when we opened vnto you the power, and comming of our Lord Iesus Christ, but with our eyes we saw his maiestie:
Адже ми сповістили вам про силу та наближення Господа нашого Ісуса Христа, не слідуючи хитромудрим міфам, але будучи очевидцями Його величі.
17 For he receiued of God the Father honour and glory, when there came such a voyce to him from that excellent glory, This is my beloued Sonne, in whom I am well pleased.
Бо Він отримав честь і славу від Бога Отця, коли до Нього пролунав від величної слави такий голос: «Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав».
18 And this voyce we heard when it came from heauen, being with him in the Holy mount.
І ми почули цей голос, що пролунав із неба, коли були з Ним на святій горі.
19 We haue also a most sure worde of the Prophets, to the which ye doe well that yee take heede, as vnto a light that shineth in a darke place, vntill the day dawne, and the day starre arise in your hearts.
І ми маємо ще надійніше пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, доки не почне розвиднятися й ранкова зоря не зійде у ваших серцях.
20 So that yee first knowe this, that no prophecie of the Scripture is of any priuate interpretation.
Пам’ятайте насамперед про те, що в Писанні жодне пророцтво не походить від чийогось власного тлумачення.
21 For the prophecie came not in olde time by the will of man: but holy men of God spake as they were moued by the holy Ghost.
Адже пророцтво ніколи не лунало з волі людини, але від Бога говорили люди, натхнені Святим Духом.