1 Corinthians 2
1 And I, brethren, when I came to you, came not with excellencie of woordes, or of wisedome, shewing vnto you the testimonie of God.
А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідо́цтво з добі́рною мовою або мудрістю,
2 For I esteemed not to knowe any thing among you, saue Iesus Christ, and him crucified.
бо я наду́мавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'я́того.
3 And I was among you in weakenesse, and in feare, and in much trembling.
І я в вас був у немочі, і в страху́, і в великім тремті́нні.
4 Neither stoode my woorde, and my preaching in the entising speach of mans wisdom, but in plaine euidence of the Spirite and of power,
І слово моє й моя проповідь — не в слова́х переко́нливих лю́дської мудрости, але́ в до́казі Духа та сили,
5 That your faith should not be in the wisdome of men, but in the power of God.
щоб була́ віра ваша не в мудрості лю́дській, але в силі Божій!
6 And we speake wisedome among them that are perfect: not the wisedome of this world, neither of the princes of this world, which come to nought. (aiōn g165)
А ми гово́римо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть, (aiōn g165)
7 But we speake the wisedome of God in a mysterie, euen the hid wisedom, which God had determined before the world, vnto our glory. (aiōn g165)
але́ ми гово́римо Божу мудрість у таємниці, прихо́вану, яку Бог перед віками призна́чив нам на славу, (aiōn g165)
8 Which none of the princes of this world hath knowen: for had they knowen it, they would not haue crucified the Lord of glory. (aiōn g165)
яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були́, то не розп'яли́ б вони Господа слави! (aiōn g165)
9 But as it is written, The thinges which eye hath not seene, neither eare hath heard, neither came into mans heart, are, which God hath prepared for them that loue him.
Але, як написано: „Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце люди́ні не впало, те Бог приготува́в був тим, хто любить Його!“
10 But God hath reueiled them vnto vs by his Spirit: for the spirit searcheth all things, yea, the deepe things of God.
А нам Бог відкрив це Своїм Духом, — усе бо досліджує Дух, навіть Божі глиби́ни.
11 For what man knoweth the things of a man, saue the spirite of a man, which is in him? euen so the things of God knoweth no man, but the spirit of God.
Хто бо з людей знає речі лю́дські, окрім лю́дського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.
12 Nowe we haue receiued not the spirit of the world, but the Spirit, which is of God, that we might knowe the thinges that are giuen to vs of God.
А ми прийняли́ духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даро́вані нам,
13 Which things also we speake, not in the woordes which mans wisedome teacheth, but which the holy Ghost teacheth, comparing spirituall things with spirituall things.
що й говоримо не ви́вченими словами лю́дської мудрости, але ви́вченими від Духа Святого, порі́внюючи духовне до духовного.
14 But the naturall man perceiueth not the things of the Spirit of God: for they are foolishnesse vnto him: neither can hee knowe them, because they are spiritually discerned.
А люди́на тіле́сна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупо́та, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.
15 But hee that is spirituall, discerneth all things: yet he himselfe is iudged of no man.
Духовна ж люди́на су́дить усе, а її судити не може ніхто.
16 For who hath knowen the minde of the Lord, that hee might instruct him? But we haue the minde of Christ.
Бо „хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати?“А ми маємо розум Христів!
