1 Corinthians 10
1 Moreouer, brethren, I woulde not that yee shoulde bee ignorant, that all our fathers were vnder that cloude, and all passed through that sea,
Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,
2 And were all baptized vnto Moses, in that cloude, and in that sea,
і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
3 And did all eat the same spiritual meat,
і всі їли ту саму пожи́ву духовну,
4 And did all drinke the same spirituall drinke (for they dranke of the spiritual Rocke that folowed them: and the Rocke was Christ)
і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!
5 But with many of them God was not pleased: for they were ouerthrowen in ye wildernes.
Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.
6 Nowe these things are our ensamples, to the intent that we should not lust after euil things as they also lusted.
А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.
7 Neither bee ye idolaters as were some of them, as it is written, The people sate downe to eate and drinke, and rose vp to play.
Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.
8 Neither let vs commit fornication, as some of them committed fornication, and fell in one day three and twentie thousand.
Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.
9 Neither let vs tempt Christ, as some of them also tempted him, and were destroyed of serpents.
Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.
10 Neither murmure ye, as some of them also murmured, and were destroyed of the destroyer.
Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.
11 Nowe all these things came vnto them for ensamples, and were written to admonish vs, vpon whome the endes of the world are come. (aiōn g165)
Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов. (aiōn g165)
12 Wherefore, let him that thinketh he standeth, take heede lest he fall.
Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
13 There hath no tentation taken you, but such as appertaine to man: and God is faithfull, which will not suffer you to be tempted aboue that you be able, but wil euen giue the issue with the tentation, that ye may be able to beare it.
Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.
14 Wherefore my beloued, flee from idolatrie.
Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.
15 I speake as vnto them which haue vnderstanding: iugde ye what I say.
Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я.
16 The cup of blessing which we blesse, is it not the communion of the blood of Christ? The bread which we breake, is it not the communion of the body of Christ?
Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?
17 For we that are many, are one bread and one body, because we all are partakers of one bread.
Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
18 Beholde Israel, which is after the flesh: are not they which eate of the sacrifices partakers of the altar?
Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?
19 What say I then? that the idole is any thing? or that that which is sacrificed to idoles, is any thing?
Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
20 Nay, but that these things which the Gentiles sacrifice, they sacrifice to deuils, and not vnto God: and I would not that ye should haue fellowship with the deuils.
Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.
21 Ye can not drinke the cup of the Lord, and the cup of the deuils. Ye can not be partakers of the Lords table, and of the table of the deuils.
Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.
22 Doe we prouoke the Lord to anger? are we stronger then he?
Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?
23 All things are lawfull for me, but all things are not expedient: all things are lawfull for me, but all things edifie not.
Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!
24 Let no man seeke his owne, but euery man anothers wealth.
Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!
25 Whatsoeuer is solde in the shambles, eate ye, and aske no question for conscience sake.
Їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —
26 For the earth is the Lords, and all that therein is.
Бо „Господня земля, і все, що на ній“!
27 If any of them which beleeue not, call you to a feast, and if ye wil go, whatsoeuer is set before you, eate, asking no question for conscience sake.
Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
28 But if any man say vnto you, This is sacrificed vnto idoles, eate it not, because of him that shewed it, and for the conscience (for the earth is the Lords, and all that therein is)
Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
29 And the conscience, I say, not thine, but of that other: for why should my libertie be condemned of another mans conscience?
Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
30 For if I through Gods benefite be partaker, why am I euill spoken of, for that wherefore I giue thankes?
Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?
31 Whether therefore ye eate, or drinke, or whatsoeuer ye doe, doe all to the glory of God.
Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!
32 Giue none offence, neither to the Iewes, nor to the Grecians, nor to the Church of God:
Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,
33 Euen as I please all men in all things, not seeking mine owne profite, but the profite of many, that they might be saued.
як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони.
