Song of Solomon 4
1 How beautiful you look, my darling, how beautiful! Your eyes are like doves behind your veil. Your hair flows down like a flock of goats descending Mount Gilead.
„Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хоро́ша! Твої оченя́тка, немов ті голу́бки, глядя́ть з-за серпа́нку твого́! Твої ко́си — немов стадо кіз, що хви́лями схо́дять з гори Гілеа́дської!
2 Your teeth are as white as a flock of sheep that are just shorn and washed. None of them are missing—they are all perfectly matched.
Твої зу́бки — немов та отара овець пообстри́ганих, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплі́дної,
3 Your lips are as red as scarlet thread. Your mouth is gorgeous. Your cheeks are the blushing color of pomegranates behind your veil.
Твої гу́бки — немов кармази́нова нитка, твої у́стонька красні, мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм!
4 Your neck is as tall and shapely as David's tower, with your necklaces like the hanging shields of a thousand warriors.
Твоя шия — немов та Давидова башта, на збро́ю збудо́вана: тисяча щитів повішена в ній, усе щити ли́царів!
5 Your breasts are like two fawns, two gazelles feeding among the lilies.
Два пе́рса твої — мов ті двоє близнят молодих у газе́лі, що випа́суються між ліле́ями.
6 Before the morning breezes blow and the shadows disappear, I must hurry to those mountains of myrrh and frankincense.
Поки день прохоло́ду навіє, а ті́ні втечуть, піду́ я собі на ту ми́ррину го́ру й на па́гірок ладану“.
7 You are incredibly beautiful, my darling—you are absolutely flawless!
„Уся ти прекрасна, моя ти подру́женько, і пля́ми нема на тобі!
8 Come with me from Lebanon, my bride, come from Lebanon. Come down from the peak of Amana, from the peaks of Senir and Hermon, from the lions' dens, from the mountains where leopards live.
Зо мною з Лівану, моя нарече́на, зо мною з Лівану ти пі́деш! Спогля́неш з вершини Ама́ни, з вершини Сені́ру й Гермо́ну, з лего́вища левів, з леопа́рдових гір.
9 You have stolen my heart, my sister, my bride. With just one look you stole my heart, with just one sparkle from a single one of your necklaces.
Забра́ла ти серце мені, моя се́стро, моя нарече́на, забра́ла ти серце мені самим о́чком своїм, разо́чком одне́ньким намиста свого!
10 How wonderful is your love, my sister, my bride! Your love is sweeter than wine. The way you smell from your perfumed oils is better than any spice.
Яке любе коха́ння твоє, о сестрице моя, нарече́на! Скільки ліпша любов твоя за вино, а запа́шність олив твоїх — за всі па́хощі!“
11 Nectar drips from your lips; milk and honey are under your tongue. The smell of your clothes is like the fragrance of Lebanon.
Уста твої кра́пають мед щільнико́вий, моя наречена, мед і молоко — під твоїм язичко́м, а па́хощ одежі твоє́ї — як ліва́нські ті па́хощі!“
12 My sister, my bride, is a locked garden, a spring of water that is closed, a fountain that is sealed.
„Замкне́ний садок — то сестриця моя, наречена моя — замкне́ний садок, джерело́ запеча́тане.
13 Your channel is a paradise of pomegranates, full of the best fruits, with henna and nard,
Лоно твоє — сад грана́тових яблук з плодо́м доскона́лим, ки́при із на́рдами,
14 nard and saffron, calamus and cinnamon, with all kinds of trees producing frankincense, myrrh, aloes, and the finest spices.
нард і шафра́н, пахуча трости́на й кори́ця з усіма деревами ла́дану, ми́рра й ало́е зо всіма́ найзапашні́шими па́хощами,
15 You are a garden fountain, a well of living water, a flowing stream from Lebanon.
ти джерело́ садкове́, криниця живої води, та тієї, що пли́не з Лива́ну“!
16 Wake up, north wind! Come, south wind! Blow on my garden so its scent may be carried on the breeze. Let my love come to his garden and eat its best fruits.
„Прокинься, о вітре з півно́чі, і прили́нь, вітре з полу́дня, — повій на садок мій: нехай потечуть його па́хощі! Хай коха́ний мій при́йде до са́ду свого́, і нехай споживе́ плід найкращий його!“
