Song of Solomon 3
1 One night when I was lying in bed, I longed for the one I love. I longed for him, but he was nowhere to be found.
„По но́чах на ложі своїм я шукала того́, кого́ полюбила душа моя. Шукала його, — та його не знайшла́.
2 So I said to myself, “I will get up now and go through the city, looking in its streets and squares for the one I love.” I looked for him but I didn't find him.
Хай устану й нехай я пройду́ся по місті, хай на ву́лицях та на майда́нах того пошукаю, кого полюбила душа моя! Шукала його, — та його не знайшла́.
3 The watchmen found me as they went through the city. “Have you seen the one I love?” I asked them.
Спітка́ли мене сторожі́, що по місті прохо́дять. „Чи не бачили ча́сом того, кого полюбила душа моя?“
4 Only a little farther on after I'd passed them I found my love! I held him close and would not let him go until I'd brought him to my mother's house, to the room of the one who conceived me.
Небагато пройшла я від них, — та й знайшла́ я того́, кого́ полю́била душа моя: схопи́ла його, — й не пустила його, аж по́ки його не ввела́ у дім неньки своєї, та в кімна́ту тієї, що в утро́бі носила мене!
5 Women of Jerusalem, swear to me by the gazelles or the wild deer that you won't disturb our love until the right time.
Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, щоб ви не споло́хали, щоб не збуди́ли любови, аж доки йому до вподо́би!“
6 Who is this coming in from the wilderness like a plume of smoke, like a burning sacrifice scented with myrrh and frankincense, with all kinds of imported perfumed powders?
„Хто вона, що вихо́дить із пустині, немов стовпи диму, оку́рена ми́ррою й ла́даном, всіля́кими па́хощами продавця?“
7 Look, it's Solomon's sedan chair, accompanied by sixty of Israel's best warriors.
„Ось ло́же його, Соломонове, — шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!
8 All of them are expert swordsmen who have battle experience. They each carry a sword strapped to the thigh, ready for any night-time attacks.
Усі вони мають меча, усі вправні в бою́, кожен має свого меча при своєму стегні́ проти стра́ху нічно́го.
9 (Solomon's sedan chair was made for him with wood from Lebanon.
Но́ші зробив собі цар Соломон із лива́нських дере́в:
10 Its posts were covered in silver, and the back was covered in gold. The seat cushion was purple. The interior was lovingly decorated.) Women of Jerusalem,
стовпці їхні зробив він із срі́бла, а їхне опертя́ — золоте, пурпуро́ве сиді́ння, їхня сере́дина ви́стелена коха́нням дочо́к єрусалимських!
11 come out! Look, women of Zion! See King Solomon wearing the crown that his mother placed on his head on his wedding day, his happiest day.
Підіть і побачте, о до́чки сіо́нські, царя Соломона в вінку́, що ним мати його увінча́ла його в день весілля його та в день радости серця його!“
