Song of Solomon 1
1 Solomon's song of songs.
Соломонова Пісня над піснями.
2 Kiss me, kiss me with your mouth again and again, for your love is sweeter than wine.
„Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!
3 I love the way you smell from the perfumed oils you use. You have quite a reputation—it spreads like spilled perfumed oil. It's not surprising that all the young women adore you!
На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
4 Take me by the hand—let's run! (The king has brought me to his bedroom.) Let's be happy together and find pleasure in your love. Your love is far better than wine! Women are right to adore you so!
Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!
5 I'm black, but I'm beautiful, women of Jerusalem, like the tents of Kedar, like the curtains of Solomon.
Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!
6 Don't look down on me because I'm black, because the sun has burned me. My brothers were angry with me and made me look after the vineyards, so I couldn't look after my own vineyard.
Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“
7 My love, please tell me where you're taking your flock. Where will you rest them at noon? For why should I have to wear a veil while looking for you among the flocks of your companions?
„Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“
8 If you really don't know, you who are more beautiful than any other woman, then follow the tracks of my flock, and let your goats graze near the shepherd's tents.
„Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.
9 My darling, to me you're like a mare among Pharaoh's horses that pull his chariots,
„Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!
10 Your beautiful cheeks adorned with ornaments, your neck with strings of jewels.
Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!
11 Let's make you some gold ornaments inlaid with silver.
Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“
12 As the king lay on his couch, my nard perfume gave off its fragrance.
„Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.
13 My love is like a pouch of myrrh, lying all night between my breasts.
Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!
14 My love is like a bunch of fragrant henna flowers in the vineyards of Engedi.
Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!
15 Look at how very beautiful you are, my darling, how beautiful! Your eyes are as gentle as doves.
„Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“
16 And you, my love, are so handsome—how charming you are! The green grass is our bed,
„Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!
17 with cedar trees as beams for our “house,” and pine trees for the rafters.
Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“
