Psalms 90
1 A prayer of Moses, the man of God. Lord, through every generation, you have been “home” for us!
Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
2 Before the mountains were born, before you gave birth to the earth and the universe, from eternity past to eternity future, you are God.
Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
3 You turn people back into dust, saying, “Return to dust, human beings.”
Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
4 In your eyes, a thousand years are like a day that's already gone; like a few passing hours of the night.
Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
5 You bring people's lives to a sudden end, like dreams that vanish. They are like grass that grows up in the morning—
Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
6 it sprouts in the morning, fresh and new, but by the evening it is withered and dead.
уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
7 We are burned up by your anger, terrified by your fury.
Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
8 You have set out our sins before you—our secret sins are visible in the light of your presence.
Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
9 Our lives fade away under your anger, coming to an end as quickly as a sigh.
Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
10 We live for seventy years—eighty if we have the strength. But even in the prime of life all that we have is hardship and suffering. Soon our lives are over and we're gone.
Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
11 Who can know the power of your anger? Who understands your fury so you can be shown reverence?
Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
12 Teach us to value every one of our days so we can live wisely!
Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
13 Lord, how long will it be before you come back to us and have pity on us your servants?
Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
14 Show us every morning your trustworthy love so we may be happy, full of joy throughout our lives.
Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
15 Make us glad for as many days as you made us sad, for all the years we suffered!
Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
16 May we, your servants, see you at work for us again; may our children see your glory.
Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
17 May our Lord God be pleased with us, blessing what we do, blessing what we do.
і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
