< Psalms 9 >
1 For the music director. According to Muth-labben. A psalm of David. I will praise you, Lord, with all my heart; I will tell of all the amazing things you have done.
Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів. Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
2 I will be glad and celebrate in you; I will sing praises to your wonderful nature, Most High God.
Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!
3 Those who hate me retreat; they fall back and die when you confront them.
Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!
4 For you have judged that I am right; you have decided fairly from your throne of judgment.
Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
5 You have condemned the nations; you have destroyed the wicked; you have wiped out their names forever and ever.
Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!
6 The enemies are finished, ruined forever; their cities are destroyed—even the memory of them is gone.
О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
7 But the Lord rules forever, his throne is set up for judgment.
Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
8 The Lord judges the world rightly; he judges the nations fairly.
і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.
9 The Lord is a place of safety for those who are oppressed, a fortress in times of trouble.
І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.
10 Those who know your nature trust in you, for you don't abandon those who come to you.
І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
11 Sing praises to the Lord who reigns in Zion! Tell the nations what he has done!
Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,
12 He does not forget to punish murderers; he does not ignore the cries of the suffering.
бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!
13 Be gracious to me, Lord! Look at how my enemies are persecuting me! Grab me back from the gates of death,
Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,
14 so I can praise you at Zion's gates, happy that you have saved me.
щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!
15 The nations have fallen into their own pit they dug; their feet are trapped by their own net they set.
Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.
16 The Lord is known for his fairness; the wicked are trapped by their own actions. (Higgaion, Selah)
Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. (Села)
17 The wicked depart, going to the grave—all nations who turn their backs on God. (Sheol )
Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули, (Sheol )
18 But the needy will not be ignored forever, the hope of those who suffer will not always be dashed.
бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!
19 Stand up, Lord! Don't let human beings win! Let the nations be brought before you for judgment!
Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!
20 Lord, terrify them! Let them know they are only human! (Selah)
Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! (Се́ла)