< Psalms 88 >
1 A song. A psalm of the descendants of Korah. For the music director. To the tune “Mahalath Leannoth.” A maskil by Heman the Ezrahite Lord, God of my salvation, I cry out to you day and night.
Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
2 Please listen to my prayer; hear my words as I plead with you.
хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
3 My life is full of troubles, and my death is approaching. (Sheol )
душа бо моя насити́лась нещастями, а життя моє збли́зилося до шео́лу! (Sheol )
4 I'm counted among the dying; a man with no strength.
Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
5 I am abandoned among the dead, lying like a corpse in the grave, forgotten and beyond your care.
Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
6 You have placed me in a deep pit, in the depths of darkness.
Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
7 Your hostility crushes me; you are drowning me under your crashing waves. (Selah)
На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
8 You have made my friends avoid me by making me look repulsive to them. I'm trapped, I can't go out.
Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
9 I've cried my eyes out begging you every day for your help, Lord, holding out my hands to you.
стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
10 Do you do miracles among the dead? Do the dead stand up to praise you? (Selah)
Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
11 Your faithful love—is it mentioned in the grave? Your trustworthiness—is it discussed in the place of destruction?
Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
12 Are the wonderful things you do known in the darkness? Is your goodness known in the land of forgetfulness?
Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
13 But I cry out to you for help; every morning I pray to you.
Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
14 Lord, why do you reject me? Why do you turn away from me?
Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
15 I have been sick since I was young, often at death's door. I have had to bear the terrible things you've done to me. I'm in despair!
Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
16 Your anger has overcome me; the terrible things you do have destroyed me.
Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
17 They surround me all the time like floodwaters, swallowing me up.
вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
18 You have made my family and friends avoid me. Darkness is my only friend.
друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!