Psalms 44
1 For the music director. A psalm (maskil) of the sons of Korah. God, we have heard with our own ears—our forefathers have told us—all you did in their times, long ago.
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
2 Through your power you drove out the other nations so you could settle our ancestors there; you defeated the nations and you sent our ancestors to occupy the land.
Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
3 They did not conquer the land using their swords; it was not through their own strength that the victory was won—it was by your strength, your power, and your presence with them, because you loved them.
Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
4 God, you are my King; command victories for Jacob!
Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
5 Only through you can we repel our enemies; only in your name can we defeat our opponents.
Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
6 I do not trust my bow; I do not have confidence in my sword to save me.
бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
7 You are the one who saves us from our enemies; you defeat those who hate us.
але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
8 God, we proudly thank you all day long, and praise your name forever. (Selah)
Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
9 But now you have rejected and disgraced us; you no longer accompany our armies.
та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
10 You made us run from our enemies, and those who hate us have taken whatever they wanted.
Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
11 You have handed us over like sheep to be slaughtered; you have scattered us among the other nations.
Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
12 You have sold your own people for next to nothing, making no profit on the sale.
Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
13 You have made a mockery of us before our neighbors, we are ridiculed and laughed at by those around us.
Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
14 You have made us a joke to the other nations; they scornfully shake their heads at us.
Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
15 We are humiliated all day long; we hold our heads in shame,
Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
16 because of all the insults from the people mocking us, because our vengeful enemies are right in front of us.
через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
17 All this has happened to us even though we didn't forget you; we haven't been unfaithful to the promises we made to you.
Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
18 We have not turned away from you, not in thought, nor in action.
не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
19 Even so, you crushed us, and made us into a jackal's den. You have covered us with the darkness of death.
Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
20 If we had forgotten the name of our God, or worshiped other gods,
чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
21 wouldn't God have been aware of this, because he knows everyone's thoughts?
Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
22 But because of you we are killed all day long; we're considered just sheep to be slaughtered.
що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
23 Lord, wake up! Why are you sleeping? Get up! Don't turn your back on us forever!
Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
24 Why do you look away from us and take no notice of our suffering and misery?
Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
25 We lie ruined in the dust, our bodies face down in the dirt.
Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
26 Stand up! Come and help us! Save us because of your trustworthy love!
Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
