Psalms 38
1 A psalm of David, for a memorial. Lord, please don't condemn me because you're angry with me; don't punish me because you're furious with me!
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 Your arrows have pierced me deeply, your hand has come down hard on me.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 Because you're so upset with me, not a single part of my body is healthy; I am completely sick because of my sins.
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 I'm drowning in guilt—the burden is too heavy to bear.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 My wounds are infected—they're smelling—all because of my stupidity.
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 I am bent over, doubled up in pain. The whole day I walk around crying my eyes out.
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 Inside I'm burning up with fever; no part of my body is healthy.
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 I'm worn out, totally down. I groan because of the anguish I feel in my heart.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 Lord, you know what I desperately want, you hear every sigh I make.
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 My heart is racing, leaving me with no strength; my eyesight is failing.
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 My loved ones and my friends don't come near me because they're afraid of what I've got. Even my family keeps me at a distance.
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 Those who are trying to kill me set traps for me; those who want to hurt me make threats against me, working on their deceitful schemes all day long.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 I act as if I'm deaf to what they're saying, and pretend to be dumb so I don't have to speak.
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 Like a man who can't hear, and who doesn't reply—that's me!
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 For I'm waiting on you, Lord! You will answer for me, my Lord and my God.
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 I'm asking you, Lord, please don't let my enemies gloat over me, don't let them be glad when I trip up.
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 For I'm about ready to collapse—the pain never stops.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 I do confess my sins; I am terribly sorry for what I've done.
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 I have many powerful enemies—they are very active, hating me for no reason.
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 They pay me back evil for good; they accuse me for the good I try to do.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 Don't give up on me, my Lord and my God, don't stay away from me.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Hurry, come and help me, Lord my salvation.
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
