Psalms 109
1 For the music director. A psalm of David. God, the one I praise, please don't remain silent,
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 because wicked and deceitful people are attacking me, telling lies about me.
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
3 They surround me with words of hate, fighting against me for no reason.
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 I love them, but they respond with hostility towards me, even while I'm praying for them!
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 They pay me back with evil instead of good, with hatred instead of love.
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 “Appoint someone wicked over him. Have someone stand as an accuser against him.
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 When he is judged and sentenced, may he be found guilty. Let his prayers be counted as sins.
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 May his life be short; let someone else take over his position.
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 May his children be left fatherless, and his wife become a widow.
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 May his children be homeless, wandering beggars, driven from their ruined houses.
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 May creditors seize all that he owns; may strangers take all that he worked for.
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 May no one be kind to him; may no one take pity on his fatherless children.
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 May his descendants die; may his family name be wiped out in the next generation.
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 May the Lord be reminded of the sins of his fathers; may his mother's sins not be blotted out.
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 May their sins be constantly before the Lord; may his name be totally forgotten by people.
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 For he didn't think to be kind to others, instead he harassed and killed the poor, the needy, the brokenhearted.
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 He loved to put a curse on others—let it come back on him. He had no time for blessings—so may he never receive any.
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 He cursed as often as he got dressed. May his curses go into him like the water he drinks, like the olive oil he rubs on his skin that enters his bones.
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 May his curses stick to him like clothing, may they be pulled tight around him like a belt.”
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 May all this be the punishment of the Lord on my enemies, on those who speak evil of me.
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 But treat me well, Lord God, because of your own reputation. Save me because you are faithful and good.
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 For I am poor and needy, and my heart is breaking.
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 I am fading away like an evening shadow; I am like a locust that is shaken off.
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 I am so weak from lack of food that my legs give way; my body is just skin and bones.
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 People ridicule me—they look at me and shake their heads!
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Help me, Lord my God; save me because of your trustworthy love.
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 May they recognize that this is what you are doing—that you are the one who saves me.
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 When they curse me, you will bless me. When they attack me, you will defeat them. And I, your servant, will be happy.
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 May those who accuse me be clothed with disgrace; may they cover themselves with a cloak of shame.
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 But I will keep on thanking the Lord, praising him to everyone around me.
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 For he takes a stand to defend the needy, to save them from those who condemn them.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
