Psalms 105
1 Give the Lord thanks, worship his wonderful nature, let people know what he's done!
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Sing to him, sing his praises; tell everyone the great things he's done!
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 Be proud of his holy character; be happy, all who come to the Lord!
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Look for the Lord, and his strength; always look to be in his presence.
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 Remember all the wonderful things he's done, the miracles he's performed, and the judgments he's carried out,
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 descendants of Abraham, children of Israel, his chosen people.
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 He is the Lord, our God, his judgments cover the whole earth.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 He remembers his agreement forever, the promise he made lasts for a thousand generations;
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 the agreement he made with Abraham, the vow he gave to Isaac.
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 The Lord legally confirmed it with Jacob, he made this binding agreement with Israel:
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 saying to you, “I will give the land of Canaan for you to possess.”
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 He said this when they were only a few, just a small group of foreigners in the land.
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 They wandered from country to country, from one kingdom to the next.
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 He didn't let anyone one treat them badly; warning kings to leave them alone:
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 “Don't touch my chosen people; don't harm my prophets!”
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 He caused a famine in the Land of Canaan so that there was no food.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 Before that he sent a man, Joseph, who was sold as a slave.
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 They hurt his feet by placing them in shackles, and they put an iron collar around his neck,
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 until the time predicted came when the Lord tested him.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 The king sent for him and released him; the king of the people set him free.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 He put Joseph in charge of the royal household, manager of everything he had,
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 to teach the king's officials whatever he wanted, to make the king's advisors wise.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Then Israel entered Egypt—Jacob settled as a foreigner in the land of Ham.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 The Lord made his people more fertile and more powerful than their enemies.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 He made the Egyptians change their minds and hate his people and act deceptively towards them.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 He sent his servant Moses, together with Aaron, whom he had chosen.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 They carried out his miraculous signs among the Egyptians, his wonders in the land of Ham.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 He plunged the country into darkness—for hadn't they defied what the Lord had said?
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 He turned their water into blood, killing all the fish.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 Then he sent a plague of frogs across the land that even entered the bedrooms of their rulers.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 He gave the command, and flies spread throughout their land; mosquitoes were everywhere.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 He rained down hail on them, and lightning flashed across their land.
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 He struck down their grape vines, and tore down their trees.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 He gave the command, and swarms of locusts came—countless locusts:
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 they ate up all the vegetation in their land; they consumed all the growing crops.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 He killed all the firstborn in Egypt, the first to be produced in their vigor and strength.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 Then he led his people out of Egypt, carrying silver and gold—not one among the tribes was stumbling along.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 The Egyptians were delighted to see them go, for they were frightened of the Israelites.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 He spread a cloud above them as a covering, and at night a fire to give them light.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 He gave them quails to eat when they asked him; he fed them with the bread of heaven until they were full.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 He split the rock open, and water gushed out—a river flowing through the desert.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 For he remembered his holy promise to his servant Abraham.
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 So he led his people out, his chosen ones, as they sang for joy.
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 He gave them the lands of the heathen nations, and they inherited what other people had worked for.
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 The Lord did this so they could follow his instructions and keep his laws. Praise the Lord!
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
