Psalms 105
1 Give the Lord thanks, worship his wonderful nature, let people know what he's done!
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
2 Sing to him, sing his praises; tell everyone the great things he's done!
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
3 Be proud of his holy character; be happy, all who come to the Lord!
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
4 Look for the Lord, and his strength; always look to be in his presence.
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
5 Remember all the wonderful things he's done, the miracles he's performed, and the judgments he's carried out,
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
6 descendants of Abraham, children of Israel, his chosen people.
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
7 He is the Lord, our God, his judgments cover the whole earth.
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
8 He remembers his agreement forever, the promise he made lasts for a thousand generations;
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
9 the agreement he made with Abraham, the vow he gave to Isaac.
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
10 The Lord legally confirmed it with Jacob, he made this binding agreement with Israel:
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
11 saying to you, “I will give the land of Canaan for you to possess.”
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
12 He said this when they were only a few, just a small group of foreigners in the land.
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
13 They wandered from country to country, from one kingdom to the next.
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
14 He didn't let anyone one treat them badly; warning kings to leave them alone:
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
15 “Don't touch my chosen people; don't harm my prophets!”
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
16 He caused a famine in the Land of Canaan so that there was no food.
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
17 Before that he sent a man, Joseph, who was sold as a slave.
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
18 They hurt his feet by placing them in shackles, and they put an iron collar around his neck,
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
19 until the time predicted came when the Lord tested him.
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
20 The king sent for him and released him; the king of the people set him free.
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
21 He put Joseph in charge of the royal household, manager of everything he had,
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
22 to teach the king's officials whatever he wanted, to make the king's advisors wise.
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
23 Then Israel entered Egypt—Jacob settled as a foreigner in the land of Ham.
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
24 The Lord made his people more fertile and more powerful than their enemies.
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
25 He made the Egyptians change their minds and hate his people and act deceptively towards them.
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
26 He sent his servant Moses, together with Aaron, whom he had chosen.
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
27 They carried out his miraculous signs among the Egyptians, his wonders in the land of Ham.
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
28 He plunged the country into darkness—for hadn't they defied what the Lord had said?
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
29 He turned their water into blood, killing all the fish.
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
30 Then he sent a plague of frogs across the land that even entered the bedrooms of their rulers.
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
31 He gave the command, and flies spread throughout their land; mosquitoes were everywhere.
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
32 He rained down hail on them, and lightning flashed across their land.
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
33 He struck down their grape vines, and tore down their trees.
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
34 He gave the command, and swarms of locusts came—countless locusts:
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
35 they ate up all the vegetation in their land; they consumed all the growing crops.
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
36 He killed all the firstborn in Egypt, the first to be produced in their vigor and strength.
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
37 Then he led his people out of Egypt, carrying silver and gold—not one among the tribes was stumbling along.
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
38 The Egyptians were delighted to see them go, for they were frightened of the Israelites.
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
39 He spread a cloud above them as a covering, and at night a fire to give them light.
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
40 He gave them quails to eat when they asked him; he fed them with the bread of heaven until they were full.
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
41 He split the rock open, and water gushed out—a river flowing through the desert.
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
42 For he remembered his holy promise to his servant Abraham.
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
43 So he led his people out, his chosen ones, as they sang for joy.
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
44 He gave them the lands of the heathen nations, and they inherited what other people had worked for.
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
45 The Lord did this so they could follow his instructions and keep his laws. Praise the Lord!
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!
