< Psalms 102 >
1 A prayer from someone who is suffering and is tired out, pouring out their troubles to the Lord. Lord please hear my prayer, my cry for help!
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 Don't hide your face from me in my time of trouble! Turn and listen to me, and answer me quickly when I call.
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 My life is disappearing like smoke; my body feels like it's on fire!
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 I'm like grass that's dried up, withered away—I even forget to eat!
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 All my groaning has worn me out; my bones show through my skin.
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 I'm like a desert owl, like a little owl among the ruins.
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 I can't sleep. I'm like a lonely bird on a rooftop.
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 My enemies taunt me all day long. They mock me and swear at me.
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 Ashes are the food I eat; my tears drip into my drink,
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
10 because of your anger and hostility, for you have picked me up and tossed me away.
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 My life is fading away like a shadow that lengthens—I'm withering away like grass.
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 But you, Lord, reign forever, your fame will last for all generations.
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 You will take action and have pity on Jerusalem, for it's time to be kind to the city, the time has come.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 For the people who follow you love its stones; they value even its dust!
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 Then the nations will be in awe of who you are, Lord; all the kings of the earth will be in awe of your glory.
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 For the Lord will rebuild Jerusalem; he will appear in glory.
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 He will pay attention to the prayers of the homeless; he will not disregard their requests.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 Let this be recorded for generations to come, so that people yet to be born may praise the Lord:
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 The Lord looked down from above, from the heights of his holy place; he looked down from heaven to the earth,
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 to respond to the groans of prisoners, to set free the children of death.
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 As a result the wonderful nature of the Lord will be celebrated with praise in Jerusalem,
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 when the people of many kingdoms gather together to worship the Lord.
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 But as for me, he broke my health while I was still young, cutting my life short.
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 I cried out, “My God, don't take my life while I'm young! You are the one who lives forever.
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 Long ago you created the earth; you made the heavens.
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 They will come to an end, but you will not. They will all wear out, like clothes—you will change them, and throw them away.
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 But you are the one who always is; your years never come to an end.
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 Our children will live with you, and our children's children will grow in your presence.”
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».