Philippians 2
1 So then, if you're encouraged by being in Christ, if you're comforted by his love, if you share together in the Spirit, if you have compassion and sympathy—
Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,
2 then make my joy complete by thinking the same way and loving the same way, spiritually united and having one purpose.
то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!
3 Don't do anything from a spirit of selfishness or pride, but humbly think of others better than you do of yourself.
Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.
4 None of you should be preoccupied about your own things—instead concern yourself with the interests of others too.
Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.
5 The attitude you should have is the same as that of Christ Jesus.
Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі!
6 Though in his nature he was always God, he wasn't concerned to cling on to his equality with God.
Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,
7 Instead he emptied himself, taking the nature of a servant, becoming like a human being.
але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,
8 Coming in human form, humbling himself, he submitted himself to death—even death on a cross.
Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.
9 That's why God placed him in the position of greatest honor and power, and gave him the most prestigious name—
Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,
10 so that in the name of Jesus everyone should bow in respect, whether in heaven or on earth or under the earth,
щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,
11 and all will declare that Jesus Christ is Lord, to the glory of God the Father.
і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!
12 So, my good friends, continue to work towards the goal of salvation with complete reverence and respect for God, following what you were told—not just when I was with you, but even more so now I'm away from you.
Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння.
13 For it's God who is working within you, creating the will and the ability to do what he wants you to do.
Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю.
14 Do everything without complaining or arguing
Робіть усе без наріка́ння та сумніву,
15 so that you'll be sincere, innocent of any wrong. Be God's blameless children living in the middle of a dishonest and corrupt people. Shine among them as lights to the world,
щоб були ви бездоганні та щирі, „невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду“, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,
16 holding out to them the word of life. That way I'll have something to be proud of when Christ returns, proving I didn't run around and work for nothing!
додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо.
17 So even if I pour out my life as a sacrifice and offering so you may trust in God, I'm happy for it, and I'm glad together with all of you,
Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.
18 just as you have such joy and are glad with me.
Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся ра́зом зо мною!
19 I'm hoping, if that's what the Lord Jesus wants, to send Timothy to you soon. It will cheer me up once I know how you're doing.
Надіюся в Господі Ісусі незаба́ром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.
20 I don't know anyone who genuinely cares about you as he does.
Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас.
21 Other people only worry about their own interests, not those of Jesus Christ.
Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового.
22 But you already know what he's like—just as a child working to help his father, so he's worked with me to spread the good news.
Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії.
23 So I hope to send him as soon as I see how I'm doing,
Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною.
24 and I trust in the Lord that shortly I'll be able to come too.
Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас.
25 But I thought it was important to send Epaphroditus to you. He's a brother to me, a co-worker and fellow-soldier. He's the one you sent to look after me,
Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй,
26 and he's been longing to see all of you, worried about you because you'd heard he was sick.
бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в.
27 He certainly was sick—he nearly died—but God had mercy on him. Not just on him, but on me too, so that I wouldn't have tragedy upon tragedy.
Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.
28 That's why I'm so keen to send him, so that when you see him you'll be happy, and I won't have to be so anxious.
Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був.
29 So welcome him with much happiness in the Lord—honor people like him,
Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,
30 because in working for Christ he nearly died, putting his life on the line to make up for the help you weren't in a position to give me.
бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.
