Luke 20
1 Once when Jesus was teaching the people in the Temple, telling them the good news, some of the chief priests and religious teachers came with the elders.
І сталось одного з тих днів, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
2 They asked him, “Tell us: by whose authority are you doing what you do? Who gave you the right to do this?”
і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
3 “Let me ask you a question too,” Jesus replied. “Tell me:
Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть мені:
4 the baptism of John—was it from heaven, or was it just human?”
Хрещеннє Йоанове з неба було чи від людей?
5 They talked about it among themselves: “If we say it was from heaven, he'll ask, ‘Then why didn't you believe him?’
Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
6 And if we say it was just human, everybody will stone us for they're sure John was a prophet.”
Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
7 So they answered, “We don't know where it came from.”
І відказали, що не знають, звідкіля.
8 Jesus replied, “Then I won't tell you by whose authority I do what I do.”
А Ісус Їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
9 Then he began to tell the people a story: “Once there was a man who planted a vineyard, leased it to some farmers, and went to live in another country for a long while.
Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.
10 At harvest time he sent a servant to the tenant farmers to collect his share of the crop, but the farmers beat the servant and sent him away with nothing.
І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожні.
11 So the owner sent another servant, but they beat him too and treated him shamefully, and sent him away with nothing.
І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожні,
12 So he sent a third servant, but they wounded him and threw him out.
І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
13 The owner of the vineyard asked himself, ‘What shall I do? I know, I'll send my son whom I love. Perhaps they will respect him.’
Рече ж пан виноградинка: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
14 But when they saw him coming, the farmers said to themselves, ‘This is the owner's heir. Let's kill him! That way we can take his inheritance.’
Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
15 They threw him out of the vineyard and killed him. Now what will the owner of the vineyard do to them?
І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
16 He will come and kill these farmers and let others have the vineyard.” When they heard the story, they said, “May this never happen!”
Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
17 But Jesus looked at them and said, “Then why is it written in the Scriptures, ‘The stone the builders rejected has now become the chief cornerstone’?
Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?
18 Anyone who falls on that stone will be broken in pieces; anyone it falls upon will be crushed.”
Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
19 Immediately the religious teachers and the chief priests wanted to arrest him because they realized that the story Jesus told was aimed at them, but they were afraid of what the people would do.
І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо що до них приповість сю сказав.
20 Watching for an opportunity they sent spies who pretended to be sincere. They tried to catch Jesus out in something he said so they could hand him over to the power and authority of the governor.
І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.
21 They said, “Teacher, we know that you speak and teach what is good and right, and that you're not swayed by the opinions of others. You truly teach the way of God.
І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.
22 So should we pay taxes to Caesar or not?”
Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
23 But Jesus saw through their trickery, and said to them,
Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокутуєте?
24 “Show me a coin—a denarius. Whose image and inscription is on it?” “Caesar's,” they answered.
Покажіть менї денария. Чиє мав обличчє і надпись? Озвавшися ж сказали: Кесареве.
25 “Then give back to Caesar what belongs to Caesar, and give back to God what belongs to God,” he told them.
Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
26 They weren't able to trap him by what he told the people. They were stunned at his reply, and fell silent.
І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
27 Then some of the Sadducees, who deny the resurrection, came to Jesus with this question:
Приступивши ж тоді деякі з Садукеїв, котрі перечять, шо є воекресеннє, питали Його,
28 “Teacher,” they began, “Moses gave us a law that if a married man dies leaving a wife without children, then his brother should marry the widow and have children for his dead brother.
говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездітний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
29 Once there were seven brothers. The first had a wife, and died without having children.
Сім оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездітний.
30 The second
І взяв другий жінку, та й сей умер бездітний.
31 and then the third brother also married her. In the end all seven brothers married her, and then died without having children.
І третій узяв її, та й не зоставили дітей, і повмирали.
32 Finally the wife died too.
Опісля ж усїх умерла й жінка.
33 Now whose wife will she be in the resurrection, since all seven brothers had married her?”
Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сім бо мали її за жінку.
І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж: (aiōn g165)
35 “But those who are considered worthy to share in the age to come and the resurrection from the dead don't marry or are given in marriage. (aiōn g165)
которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж: (aiōn g165)
36 They can't die any longer; they're like the angels and are children of God since they're children of the resurrection.
бо ані вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
37 But on the question of whether the dead are raised, even Moses proved this when he wrote about the burning bush, when he calls the Lord, ‘the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob.’
А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
38 He is not the God of the dead, but of the living, for to him they all are alive.”
Бог же не мертвих а живих, всї бо Йому живуть.
39 Some of the religious teachers responded, “That was a good answer, Teacher.”
Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
40 After this no one dared to ask him any more questions.
І більш не сьміли питати Його нї про що.
41 Then Jesus asked them, “Why is it said that Christ is the son of David?
Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
42 For David himself says in the book of Psalms: The Lord said to my Lord, ‘Sit at my right hand
А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене,
43 until I make all your enemies a footstool for your feet.’
доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
44 David calls him ‘Lord,’ so how can he be David's son?”
Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
45 While everyone was paying attention, he said to his disciples,
Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
46 “Watch out for religious leaders who like to go around in long robes, and love to be greeted with respect in the markets, and to have the best seats in the synagogues and places of honor at banquets.
Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
47 They cheat widows out of what they own, and cover up the kind of people they really are with long-winded prayers. They will receive severe condemnation in the judgment.”
що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
