John 13
1 It was the day before the Passover festival, and Jesus knew that the time had come to leave this world and go to his Father. He had loved those in the world who were his own, and he now demonstrated his complete and utter love for them.
Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
2 It was during supper, and the devil had already put the thought of betraying Jesus into the mind of Judas, son of Simon Iscariot.
Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
3 Jesus knew that the Father had placed everything under his authority, and that he had come from God and was going back to God.
то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
4 So Jesus stood up from eating supper, took off his robe and wrapped a towel around his waist.
устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
5 He poured water into a basin and began to wash his disciples' feet, drying them with the towel he had wrapped around him.
Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
6 He came to Simon Peter, who asked him, “Lord, are you going to wash my feet?”
І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
7 Jesus replied, “You won't realize what I'm doing for you now. But one day you'll understand.”
Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
8 “No!” Peter protested. “You'll never wash my feet!” Jesus replied, “If I don't wash you, you have no part with me.” (aiōn g165)
Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. (aiōn g165)
9 “Then, Lord, wash not just my feet but my hands and my head as well!” Simon Peter exclaimed.
До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
10 Jesus responded, “Those who have had a bath only need to wash their feet and then they're clean all over. You are clean—but not all of you.”
Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
11 For he knew who was going to betray him. That's why he said, “Not all of you are clean.”
Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
12 After Jesus had washed their feet, he put his robe back on, and sat down. “Do you understand what I've done to you?” he asked them.
Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
13 “You call me ‘Teacher’ and ‘Lord,’ and rightly so, for that's who I am.
Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
14 So if I, your Teacher and Lord, washed your feet, you ought to wash one another's feet.
А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
15 I have set you an example, so you should do just as I did.
Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
16 I tell you the truth, servants are not more important than their master, and the one sent is not greater than the sender.
Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
17 Now that you understand these things, you will be blessed if you do them.
Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
18 I'm not talking about all of you—I know those I have chosen. But this is to fulfill Scripture: ‘The one who shares my food has turned against me.’
Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
19 I'm telling you this now, before it happens, so when it does happen you will be convinced that I am who I am.
Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
20 I tell you the truth, whoever welcomes anyone I send welcomes me; and whoever welcomes me, welcomes the one who sent me.”
Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
21 After he had said this, Jesus was deeply troubled, and declared: “I tell you the truth, one of you is going to betray me.”
Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
22 The disciples looked at each other, wondering which of them Jesus was talking about.
І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
23 The disciple whom Jesus loved was sitting next to Jesus at the table, leaning close him.
При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
24 Simon Peter motioned to him to ask Jesus which one he was talking about.
От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
25 So he leaned over to Jesus and asked, “Lord, who is it?”
І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
26 Jesus replied, “It's the one to whom I will give a piece of bread after I have dipped it.”
Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
27 After dipping the piece of bread, he gave it to Judas, son of Simon Iscariot. Once Judas had taken the bread, Satan entered him. “What you're going to do, do it quickly,” Jesus told him.
За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
28 No one at the table understood what Jesus meant by this.
Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
29 Since Judas was in charge of the money some of them thought that Jesus was telling him to go and buy what was needed for the Passover festival, or to donate something to the poor.
А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
30 Judas left immediately after he'd taken the piece of bread, and went out into the night.
А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
31 After he'd left, Jesus said, “Now the Son of man is glorified, and through him God is glorified.
Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
32 If God is glorified through him, then God will glorify the Son himself, and will glorify him immediately.
Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
33 My children, I will be with you only a little while longer. You will look for me, but I'm telling you now just as I told the Jews: you cannot come where I'm going.
Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
34 I am giving you a new command: Love one another. Love one another in the same way I have loved you.
Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
35 If you love one another you will prove to everyone that you are my disciples.”
По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
36 Simon Peter asked him, “Where are you going, Lord?” Jesus answered, “You can't follow me now where I'm going. You will follow me later.”
А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
37 “Lord, why can't I follow you now?” Peter asked. “I'll lay down my life for you.”
Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
38 “Are you really ready to die for me? I tell you the truth: before the cock crows you will deny me three times,” Jesus replied.
Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.
