John 1
1 In the beginning the Word already was. The Word was with God, and the Word was God.
На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.
2 In the beginning he was with God.
Воно в Бога було на поча́тку.
3 Everything came into being through him; nothing came into being without him.
Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.
4 In him was life, the life that was the light of everyone.
І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
5 The light shines in the darkness, and the darkness has not extinguished it.
А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.
6 God sent a man named John.
Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.
7 He came as a witness to explain about the light so that everyone might believe through him.
Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
8 He himself was not the light, but he came to witness to the light.
Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.
9 The true light was coming into the world to give light to everyone.
Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.
10 He was in the world, and though the world was made through him, the world didn't know who he was.
Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
11 He came to his own people, but they didn't accept him.
До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.
12 But to all those who accepted him and trusted in him, he gave the right to become God's children.
А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,
13 These are the children born not in the usual way, not as the result of human desire or a father's decision, but born of God.
що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
14 The Word became human and lived among us, and we saw his glory, the glory of the Father's one and only Son, full of grace and truth.
І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.
15 John gave his testimony about him, shouting out to the people, “This is the one I was telling you about when I said, ‘The one who is coming after me is more important than me, for before I ever existed he already was.’”
Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.
16 We have all been recipients of his generous nature, one gracious gift after another.
А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.
17 The law was given through Moses; grace and truth came through Jesus Christ.
Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.
18 While no one has ever seen God, God the one and only, who is close to the Father, has shown us what God is like.
Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
19 This is what John publicly stated when the Jewish leaders sent priests and Levites from Jerusalem to ask him, “Who are you?”
А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“
20 John declared plainly and clearly without hesitation, “I am not the Messiah.”
І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.
21 “So then, who are you?” they asked. “Elijah?” “No, I'm not,” he answered. “Are you the Prophet?” “No,” he replied.
І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“І відказує: „Ні!“„Чи пророк?“І дав відповідь: „Ні!“
22 “Well, who are you, then?” they asked. “We have to give an answer to those who sent us. What do you say about yourself?”
Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“
23 “I am a voice calling in the desert, ‘Make the Lord's way straight!’” he said, using the words of the prophet Isaiah.
Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.
24 The priests and Levites sent by the Pharisees
Посланці ж із фарисеїв були́.
25 asked him, “Why then are you baptizing, if you're not the Messiah, or Elijah, or the Prophet?”
І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“
26 John replied, “I baptize with water, but standing among you is someone you don't know.
Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
27 He is coming after me, but I am not even worthy to untie his sandals.”
Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.
28 This all happened in Bethany beyond the Jordan, where John was baptizing.
Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.
29 The next day John saw Jesus approaching him, and said, “Look, the Lamb of God, who takes away the sin of the world!
Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!
30 This is the one I was talking about when I said, ‘A man who is coming after me is more important than me, for before I ever existed he already was.’
Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
31 I didn't know myself who he was, but I came baptizing with water so that he could be revealed to Israel.”
І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.
32 John gave his evidence about him, saying, “I saw the Spirit descend from heaven like a dove and rest upon him.
І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
33 I wouldn't have known him except he who sent me to baptize with water had told me, ‘The one you see the Spirit descend to and rest upon, he is the one who baptizes with the Holy Spirit.’
І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.
34 I saw it happen and I declare that this is the Son of God.”
І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“
35 The next day John was standing there with two of his disciples.
Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.
36 He saw Jesus passing by, and said, “Look! This is the Lamb of God!”
І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“
37 When the two disciples heard what he said they went and followed Jesus.
І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
38 Jesus turned round and saw them following him. “What are you looking for?” he asked them. “Rabbi (which means ‘Teacher’), where are you staying?” they asked in reply.
А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“
39 “Come and see,” he told them. So they went with him and saw where he was staying. It was about four p.m., and they spent the rest of the day with him.
Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.
40 Andrew, the brother of Simon Peter, was one of these two disciples who had heard what John said and followed Jesus.
А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.
41 He went at once to find his brother Simon and told him, “We've found the Messiah!” (which means “Christ”).
Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.
42 He took him to Jesus. Looking directly at Simon, Jesus said, “You are Simon, son of John. But now you will be called Cephas,” (which means “Peter”).
І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.
43 The next day Jesus decided to go to Galilee. Jesus found Philip there, and told him, “Follow me.”
Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“
44 Philip was from Bethsaida, the same town that Andrew and Peter came from.
А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.
45 Philip found Nathanael and told him, “We've found the one that Moses wrote about in the law and that the prophets did too—Jesus of Nazareth, the son of Joseph.”
Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.
46 “From Nazareth? Can anything good come from there?” Nathanael wondered. “Just come and see,” Philip replied.
І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“Пилип йому каже: „Прийди та побач“.
47 As Jesus saw Nathanael approaching, he said about him, “Look, here's a true Israelite! There's nothing false about him.”
Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“
48 “How do you know who I am?” Nathanael asked. “I saw you there under the fig tree, before Philip called you,” Jesus replied.
Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.
49 “Rabbi, you are the Son of God, the king of Israel!” Nathaniel exclaimed.
Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“
50 “You believe this just because I told you I saw you under the fig tree?” Jesus replied. “You'll get to see much more than that!”
Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“
51 Then Jesus said, “I tell you the truth, you will all see heaven open, and the angels of God going up and down on the Son of man.”
І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.
