Job 32
1 Job's three friends stopped responding to him because he kept on protesting his innocence.
І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
2 Then Elihu, the son of Barachel the Buzite, of the family of Ram, grew angry. He was angry with Job for claiming he was right rather than God.
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
3 Elihu was also angry at Job's three friends because they made it seem that God was wrong, because they had not been able to answer Job.
Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
4 Elihu had waited to for the other three to speak with Job since they were older than he was.
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
5 But when he saw that they could not answer Job, he grew very angry.
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
6 Elihu, the son of Barachel the Buzite, said, “I am young, and you are old, which is why I was reluctant to tell you what I know.
І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
7 I told myself, ‘Those who are older should speak—those who are elderly should teach wisdom.’
Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
8 However, there is a spirit in human beings, the breath of the Almighty, that gives them understanding.
Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
9 It is not the old who are wise, or the elderly who know what is right.
Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
10 That's why I'm telling you to listen to me now—let me tell you what I know.
Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
11 Well, I waited to hear what you had to say, listening for your insights as you looked for the right words to speak.
Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
12 I paid close attention to all of you, and none of you have proved Job wrong or answered his arguments.
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
13 Don't say to yourselves, ‘We are so wise,’ for God will prove him wrong, not a human being.
Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
14 Job didn't line up his arguments against me, and I won't answer him the way you did.
Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
15 You sit there speechless with nothing left to say.
Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
16 Should I continue to wait since you're no longer talking, just standing there saying nothing?
Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
17 No—now I'll give my answer too. I'll tell you what I know.
Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
18 I have so much to say I can't hold the words back!
Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
19 Inside I'm like fermenting wine all bottled up; like new wineskins ready to explode!
Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
20 I have to speak before I burst; I will open my lips to answer him.
Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
21 I will not take sides, and I'm not going to flatter anyone.
На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
22 I don't know how to flatter, and if I did my Creator would soon destroy me.
бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
