Job 17
1 My spirit is crushed; my life is extinguished; the grave is ready for me.
Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
2 Mockers surround me. I see how bitterly they ridicule me.
Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
3 God, you need to put down a pledge for me with yourself, for who else will be my guarantor?
Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
4 You have closed their minds to understanding, so do not let them win!
Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
5 They betray friends to gain benefit for themselves and their children suffer for it.
Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
6 He has made me a proverb of ridicule among the people; they spit in my face.
Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
7 My eyes are worn out from crying and my body is a shadow of its former self.
З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
8 People who think they are good are shocked to see me. Those who are innocent are troubled by the godless.
Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
9 Those who are right keep going, and those whose hands are clean grow stronger and stronger.
І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
10 Why don't you come back and repeat again what you've been saying?—yet I still won't find a wise man among you!
Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
11 My life is over. My plans are gone. My heart is broken.
Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
12 They turn night into day, and say that daylight is close to darkness.
вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же. (Sheol h7585)
14 Should I call the grave my father, and the maggot my mother or my sister?
До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
15 So then where is my hope? Can anyone see any hope for me?
Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
