Job 15
1 Then Eliphaz the Temanite answered and said,
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 “Would a wise man answer with such empty ‘knowledge’ that is just a lot of hot air?
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 He wouldn't argue with unprofitable speeches using words that do no good.
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 But you are doing away with the fear of God, and destroying communion with him.
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 It's your sins that are doing the talking, and you are choosing deceptive words.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 Your own mouth is condemning you, not me; your own lips are testifying against you.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 Were you the very first person to be born? Were you born before the hills were created?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 Were you there listening in God's council? Does wisdom only belong to you?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 What do you know that we don't? What do you understand that we don't?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 We have among us old, gray-haired people much older than your father!
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 Are the comforts God provides too little for you? Are God's gentle words not enough for you?
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 Why do you let yourself be carried away by your emotions?
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 Why do your eyes flash in anger that you turn against God and let yourself speak this way?
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 Who can say they are clean? Which human being can say that they do what is right?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Look, God doesn't even trust his angels—even the heavenly beings are not pure in his sight!
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 How much less pure are those who are unclean and corrupt, drinking in sin like water!
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 If you are ready to listen to me, I will show you. I will explain my insights.
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 This is what wise men have said, confirmed by their ancestors,
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 those who to whom alone the land was given before foreigners ever were there.
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 The wicked writhe in pain all their lives, through all the years these oppressors survive.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 Terrifying sounds fill their ears; even when they think they're safe, the destroyer will attack them.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 They don't believe they will escape the darkness—they know a sword is waiting for them.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 They wander around looking for food, asking ‘Where is it?’ They know that their day of darkness is close at hand.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 Misery and torment overwhelm them like a king preparing for battle.
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 They shake their fists in God's face, defiantly challenging the Almighty,
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 insolently attacking him with their shields.
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 They have become fat in their rebellion, their bellies bloated with fat.
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 But their cities will become desolate; they will live in abandoned houses that are crumbling into ruins.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 They will lose their riches, their wealth will not endure, their possessions will not spread over the earth.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 They will not escape from the darkness. Like a tree whose shoots are burned up in a forest fire, the breath of God will blow him away.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 They should not trust in things that are worthless, for their reward will be worthless.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 This will be paid in full before their time has come. They are like tree branches that wither,
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 like vines that lose their unripe grapes, or olive trees that lose their flowers.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 For those who reject God are barren, and fire will burn up the homes of those who love bribes.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 They plan trouble and produce evil, giving birth to deception.”
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
